Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

4. «Як у хвилі сумніву і муки…»

Іван Франко

Як у хвилі сумніву і муки

Вчитель мудрий не найдесь тобі,

То приймай потіху і науки

З простих уст, загублених в юрбі.

Як на місто військо йде вороже,

І побачить в полі простий люд,

І біжить до міста, як лиш може,

І кричить: «Тікайте! Ворог тут!» –

Чи ж тоді всі мудрі, всі багаті

Не послухають тих простаків?

Чи на крик їх не почнуть тікати

Критися за мур, за частокіл?

А якби хтось згорда став казати:

«Що там знає та невчена мразь?

Відки має право так кричати?

Чи на те їх слав у поле князь?»

І, гордуючи простацьким криком,

Сам лишився б в гордощах марних

І попався б ворогам у руки, –

Чи не був би се дурний з дурних?


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895 р., кн. 3, с. 322, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 21 – 22), значно відмінний від основного тексту:

Як у хвилі сумніву і муки

Не найдеться мудрий научитель,

То приймай потіху і пораду

Хоч би з простих і невчених уст.

Як на город військо йде вороже

І побачать прості люди в полі

І до міста стануть бігти з криком:

«Ворог! Ворог! Утікай, хто може!» –

Чи ж тоді всі мудрі, всі багаті

Не послухають тих простаків?

Чи на крик їх не почнуть тікати

І ховатись за міцнії мури?

А якби найшовся хто і мовив:

«Що там знають простаки ті глупі?

Відки мають право се кричати?

Князь на се їх не послав у поле».

І гордуючи отим простацтвом,

Він лишився б сам без остороги

І попався б ворогам у руки,–

Чи не слід його дурним назвати?

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 190 – 191.