Кароль Гедеке

Іван Франко

Кожному, хто займається вивченням історії німецької літератури, відоме ім’я цього вченого дослідника, про смерть якого повідомили вчорашні телеграми. Здобув він своє славне ім’я не чудовим стилем, не новизною поглядів і не глибиною критичної думки, але скоріше мурашиною пильністю і скрупульозністю у збиранні деталей та популяризацією серед широких мас читацької публіки шедеврів німецької літератури і наслідків критичної праці інших учених.

Гедеке народився 15 квітня 1814 р. в Целлі, вчився в учительській семінарії в Ільфеді, пізніше закінчив університет у Геттінгені, де займався вивченням історії літератури і філософії. Пізніше кілька років жив у своєму рідному місті, а восени 1843 р. почав працювати як кореспондент у придворній книгарні Гана в Ганновері. Далі жив поперемінно то в Целлі, то в Ганновері, аж врешті в 1872 р. був призначений екстраординарним професором історії літератури при Геттінгенському університеті.

На літературну арену вступив ще в 1839 р., опублікувавши в Лейпцігу під псевдонімом Кароля Шталя політичну комедію «Король Кодрус». У наступному році видав Новели, а в 1841 р. «Novellenalmanach» на 1842 р. Однак усі ці белетристичні твори не принесли йому слави і сьогодні зовсім забуті. Від того часу Гедеке переходить на ниву біографій та історії літератури і в 1844 р. видає «Життєпис Кнігге». Одночасно укладає хрестоматії (тобто найхарактерніші з творів авторів із своїми передмовами) для користування в школах і університетах, а саме: в 1844 р. – «Німецькі поети від 1813 до 1843 р.», а в 1849 р. – «Одинадцять книг німецької поезії від Себастьяна Бранта до сучасності» (2 томи), у 1851 р. – «Перлини найновіших поетів», а в 1854 р. – «Німецька поезія середньовіччя».

Пізніше, після видання в 1856 р. монографії «Pamfilus Gegenbach», починає колосальну роботу під назвою «Grundriss zur Geschichte der deutschen Dichtung», яку не зміг закінчити, випустивши лише три великі томи. Як окремий відбиток одного з розділів цієї роботи вийшла книжка «Goethe und Schiller». Разом з Ю. Тітманом розпочав дуже цінне критичне видання «Бібліотека німецьких поетів XVI ст.», а спільно з іншими підготував історично-критичне видання творів Шіллера, для видавництва Котта опрацював біографію і розділи творів Шіллера і Гете, а в останніх роках написав життєписи Гейбеля, Бюргера і Гете. Честь йому і хвала!

Примітки

Вперше некролог надруковано польською мовою без підпису 31 жовтня 1887 р. в газеті «Kurjer Lwowski».

Подається за першодруком у перекладі.

Ган Генріх-Вільгельм (1795 – ?) – власник придворної друкарні в Ганновері та Лейпцігу, видавець історичних та філологічних праць.

Король Кодрус – в оригіналі: «König Kodrus, eine Missgeburt der Zeit», 1839.

Життєпис Кнігге – в оригіналі: «А. Freiherr Knigge. Sein Leben und seine Schriften».

Кнігге Адольф (1752 – 1796) – німецький письменник, автор відомої у свій час книжки «Про відносини між людьми», яку називали зведенням законів практичної життєвої мудрості, а також ряду прозових і драматичних творів.

Брант Себастьян (близько 1458 – 1521) – німецький письменник-гуманіст, професор юридичних наук Базельського університету. У 1494 р. вийшла друком його книжка віршованих сатир «Корабель дурнів», які висміюють вади феодального суспільства.

Котта – родина німецьких видавців. Кілька поколінь Котта займалися видавничою справою з 1640 р. до 1889 р. Потім їхня фірма перейшла до братів Кренер.

Гейбель Емануель (1815 – 1884) – німецький письменник, перекладач, філолог. Автор кількох збірників ліричних віршів. Найбільший інтерес становлять його філологічні дослідження і переклади.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 27, с. 112 – 113.