Остап Вересай
Іван Франко
Остап Вересай, один з останніх українських кобзарів, осліп на шостому році життя, спочатку звичайний жебрак, пізніше, коли прокинувся інтерес до історичних і мистецьких розшуків на Україні, – одна з найвидатніших її фігур, особливість, яку кожний відвідувач України старався не обминути так само, як лаврські печери, церкву св. Софії чи могилу Шевченка, – помер на днях в глибокій старості, проживши 83 роки.
Кільканадцять літ тому возили його до Петербурга, де він виступав перед царем і одержав від нього табакерку. Кілька раз слухали його також інші члени царської родини, а в 1874 році на археологічному з’їзді в Києві його гра на кобзі і спів історичних дум були одним з основних пунктів програми (кілька моментів з того з’їзду, де і Вересай відіграє певну роль, наведемо в одному з найближчих номерів із спогадів Драгоманова). Весь репертуар його пісень був тоді записаний і опублікований, гарне дослідження його гри і музики пісень зробив український композитор П. Лисенко.
Залишилось по ньому кільканадцять диктованих листів до П. Куліша й інших українців; ті листи, частково опубліковані, відзначаються глибокою сердечністю почуття, свідчать про незвичайну чистоту і правдивість характеру цього останнього барда козацької минувшини України.
Примітки
Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», 1890, № 147, 29 травня, с. 4, за підписом Iw. Fr.
Подається за першодруком в українському перекладі.
Весь репертуар його пісень був тоді записаний і опублікований… – «Думы и песни, исполняемые Вересаем» були опубліковані в «Записках Юго-Западного отдела императорского Русского географического общества», т. 1, К., 1874, у розділі «Материалы».
…гарне дослідження його гри… зробив український композитор п. Лисенко. – Йдеться про реферат М. В. Лисенка «Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем», опублікований в «Записках Юго-Западного отдела императорского Русского географического общества», т. 1, К., 1874.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 28, с. 102.