Сумна відомість

Іван Франко

Починаємо отсю хроніку сумною звісткою.

Один із талановитих молодих письменників українських, звісних також читачам «Життя і слова» під назвою Павла Граба, пробуває вже довгі літа на далекій Сибірі. Важкі се літа, що немов тяжкий молот викували його поетичний талант і піддали йому ті проймаючі та заразом здержані і глибокі тони, що так і стогнуть і плачуть у його піснях.

Мало що не 10 літ уже покутує він у тім пеклі за несповнені гріхи; зразу жив у Іркутську, та відси за якусь арештантську історію його заслано на віки вічні в одну з найстрашніших сибірських нор, у Вілюйськ, безсмертний у російськім мартиролозі як місце, де замучено Чернишевського. Се прокляте місце пам’ятне буде і в нашім українськім мартиролозі.

Внаслідок коронаційного маніфесту царського даровано й нашому письменникові полегкість: його переведено в Якутськ, о 1000 верстов на захід від Вілюйська, і позволено йому жити на селі де-будь у Східній Сибірі. Звісно, ся полегкість може бути правдивим засудом на смерть, коли губернатор захоче запроторити чоловіка в який далекий, глухий улус, де йому не буде ні товариства, ні лектури, ні праці, ані помочі в хоробі.

Страшно подумати, що така доля може ждати й нашого талановитого письменника, а до того в такім стані, в якім він є тепер. Ось якими словами малює він свій вступ у нове життя «з полегкістю»; приводимо дослівно його лист, який ми одержали перед кількома днями.

Примітки

Уперше надруковано в журн.: Житє і слово. – 1897. – Т. 6. – Кн. 1. – С. 143 (Літ. і наук, хроніка). Авторство: Павлик М. Спис творів Івана Франка за перше 25-ліття його літературної діяльності: 1874 – 1898. – Львів, 1898. – С. 115; Дорошенко В. Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання / Матеріали до української бібліографії, видає Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка. – Львів, 1930. – Т. 4. – Вий. 2. – С 156 (№ 3253); Мороз М. О. Іван Франко. Бібліографія творів (1874 – 1964). – К., 1966. – С. 293.

Друкувалося також у вид.: Франко І. Твори: У 20 т. – К., 1955. – Т. 17. – С. 234 – 235.

Подається за першодруком.

Павло Граб – один із псевдонімів Грабовського Павла Арсеновича (1864 – 1902) – українського поета, публіциста, критика. Перебуваючи на засланні, П. Грабовський друкував свої твори у львівських виданнях, підтримував зв’язок з І. Франком.

Мало що не 10 літ уже покутує він у тім пеклі за несповнені гріхи… – 1888 р. П. Грабовського заслано до Балаганського округу Іркутської губернії, з 1889 р. заарештовано й ув’язнено в Іркутській тюрмі. Після трьох з половиною років вислано на поселення у м. Вілюйськ. У 1897 – 1899 рр. П. Грабовський перебував на поселенні в Якутську, а з вересня 1899 р. – у Тобольську, де й помер.

Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889) – російський філософ, письменник, літературний критик, соціаліст-утопіст.

Олена Луцишин

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 59.