[Рец.] «Lud», орган народознавчого товариства у Львові

Іван Франко

Т. II, вип. 2.

Перетворившись із щомісячника на квартальний «Люд» розвивається жваво і поруч із варшавською «Віслою» стає справжньою оздобою нашої народознавчої літератури, збірником нових праць і матеріалів. Через запізнення першого випуску квартальника в короткий відносно час з’являється вже 2-й випуск, який відзначається багатством і добірністю змісту.

На чолі випуску знаходимо грунтовну і добре написану працю п. Віторда «Jus primae noctis». Автор з великою ерудицією стверджує, що право першої ночі, яке звичайно вважається витвором середніх віків і феодальних стосунків, насправді було залишком прастарого гетеризму і що якраз середні віки і католицька церква спричинилися до його занепаду.

Праця д-ра Ст. Карвовського «Про онімечення Сілезії» має характер радше нарису історико-статистичного, ніж народознавчого, проте є бажаним причинком у народознавчому часописі, адже розширює межі народознавства і вказує на ті пункти, в яких народознавство зустрічається з життєвими проблемами політики, національності і суспільних устремлінь.

Пані Вислоух подає цікаві причинки до описів села Вісли в Цешинському повіті; таких описів знаємо вже чималий ряд; про це село і про витоки Вісли писали як поляки, так і чехи. Пані Вислоух подає описи народних страв і хлібів, що споживаються в цій місцевості, назви, які даються тваринам, і закликання цих тварин, описи господарського інвентаря і знаряддя, нарешті, кілька десятків назв рослин. Стаття оздоблена ілюстраціями.

П[ан] Ржегорж, чеський етнограф, який працює над етнографією галицьких русинів, подав опис посвячення руського помешкання в Галичині, в околицях Жидачева. Описано тут переважно церковний обряд, але подано також кілька народних церемоній і повір’їв, пов’язаних з цим обрядом.

П[ан] А. Стшелецький подав опис етнографічної виставки в Празі. До розділу «Матеріали» належать: «Ліки, які вживає польський народ у селі Весела Березівського повіту» Л. Магеновського; «Матеріали до медицини і народних повір’їв» Е. Кольбушовського; «Казка про трьох заклятих королівен» А. Сєвінського та «Пісня про Наполеона І» Леонарда Цеєга, очевидно, книжного походження, але повторювана також народом. У розділі оглядів і повідомлень відзначено 8 праць. Цілість випуску доповнює бібліографія і звіт про діяльність Товариства.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ.: Kurjer Lwowski. – 1896. – № 142. – 22. V. – S. 6, за підп.: I. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

Народознавче товариство (Towarzystwo Ludoznawcze) – польське фольклористичне та етнографічне товариство, що діяло у Львові від 1895 р.

Вислоух Марія (1858 – 1905) – польська фольклористка, етнограф, громадська і культурна діячка, редактор газет і збірників для жінок. Дружина Б. Вислоуха.

Ржегорж Франтішек (1857 – 1899) – чеський етнограф і фольклорист, багато своїх праць присвятив Україні. У.1877 – 1890 рр. жив у Галичині. Листувався з І. Франком упродовж 1885-1897 рр.

Стшелецький Адольф (1869 – 1911) – польський етнограф, публіцист і письменник. Автор праць «Шекспір і Бекон», «Матеріали до бібліографії польського народознавства» (1903) та ін.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 16 – 17.