«Правда», письмо наукове і літературне
від 1867 до 1883 року
Іван Франко
Отся послідна книжка «Правди» напечатана була ще 1880 року, та не судилось її видавцеві, пок[ійному] Володимирові Барвінському, докінчити її і випустити в люди. Саме тоді, коли зачалось печатания послідного річника «Правди», повстала в наших кругах велика думка – видавати політичну часопись «Діло». Була се задушевна, давно леліяна думка пок[ійного] В. Барвінського, і головно його невтомимою працею здвигнулась нова велика часопись, котра в трьох літах свого існування здужала вже зробити великий поворот в думках і поглядах усієї нашої суспільності.
Маючи поручения докінчення і випущення в світ сеї послідньої книжки «Правди», я розміркував собі, що нічим так не прислужуся нинішній публіці, як вистаченням докладного покажчика всіх більших і менших статей, які були печатані в «Правді» від початку до кінця у всіх тринадцяти річниках. Такий покажчик ліпше, ніж всякі інші докази, посвідчить, чим була «Правда» для читаючої громади за час свого існовання і яке її місце в нашій літературі. Він буде заразом важним причинком до загальноукраїнської бібліографії, тим більше, що деякі річники «Правди» сталися тепер рідкостею.
Особливо з іменами двох мужів тісно в’яжеться доля «Правди» за послідні роки. Оба вони – тепер уже покійники: Володимир Навроцький і Володимир Барвінський. Віддаючи честь пам’яті тих тружеників на полі нашої словесности, і постарався звести в сім покажчику всі твори одного і другого, які були печатані в «Правді» і в інших виданнях (особливо в «Ділі»). Звісна річ, не місце тут входити в історію видавництва «Правди», в критику її напрямку, її добрих сторін і її помилок. Поки що нехай сей бібліографічний покажчик зведе немовби суму видавництва, котре, будь-що-будь, характеризувало різко саму цікаву добу в розвою галицького і закордонового українофільства.
Покажчик свій порядкував я після авторів азбучно, а де статті були безіменні, там приходилось порядкувати після початкової букви наголовка. З новинок і повістей усі важніші розписані нарізно. При переводжених статтях перше місце займає ім’я переводчика, а тільки коли переклад безіменний, стоїть в ряді ім’я автора. Вісті про товариства і інституції зібрані під назвою відносного товариства або інституції (театр, «Просвіта», руська школа і т. д.). Деякі псевдоніми та аноніми, при котрих можна було се зробити, заступлені повними іменами авторів, а також при назві автора додані всі псевдоніми, якими він підписувався. При інших сього не зроблено.
Кожда стаття помічена цифрами. Цифра латинська значить річник, арабське число, в котрім стаття находиться. Сторон не визначувано.
Примітки
Вперше надруковано у кн.: Правда: Літературний збірник. У доповнення 13 річника часописі «Правди» / Уложений Володимиром Барвінським, докінчений Іваном Франком. – Львів, 1884. – С. 273 – 315, за підп.: І. Ф. Автограф (недатований): ІЛШ, ф. 3, № 1617.
Це передмова І. Франка до упорядкованого ним бібліографічного покажчика змісту журналу «Правда» за 1867 – 1883 рр.
Подається за першодруком.
… повстала в наших кругах велика думка – видавати політичну часопись «Діло». – Ініціатива видання часопису виникла у групи народовців на таємній раді, що відбулася за сприяння В. Барвінського у грудні 1879 р. за участю 36 осіб під проводом Ю. Романчука.
Наталія Тихолоз
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 108 – 110.