25-та річниця смерті Шевченка та її відзначення в Галичині

Іван Франко

Львів, 14 березня

10 березня минуло чверть віку з дня смерті найбільшого українського поета Тараса Шевченка. Цей день кожного року є святковим для Галицької Русі; не лише у Львові, а й у інших містах і навіть у сільських читальнях інтелігенція і народ вшановують пам’ять геніального поета. Тим більше урочистим повинне бути відзначення 25-ої річниці з дня його смерті. Досі, проте, старші львівські українці не підготували жодного заходу, крім відправи за душу покійного; музично-декламаційний вечір товариств «Просвіта» і «Руська бесіда» призначено аж на 25 березня. В річницю відбулися вечори, влаштовані молоддю, а саме: один – учнями української гімназії, а другий Академічним братством. Однак шкода, що на цих других зборах не було ніякої доповіді, яка могла б їм надати відповідного характеру. Виступ редактора «Діла» пана Івана Белея, який передбачався, був заборонений поліцією.

На відзначення цієї річниці готується нове стереотипне видання збірки поезій Шевченка, хронологічно упорядкованих, і кількох праць, які висвітлюють його вплив не лише на українську, а й на інші братні літератури. Пан Драгоманов прислав відкритий лист, надрукований у тутешніх польських часописах, в якому він нагадує галицьким народовцям, що вони діють непослідовно, вшановуючи пам’ять Шевченка, тому що, прийнявши програму священика Пелеша, програму уніатського ультрамонтанства, вони тим самим розірвали нитку, що з’єднувала їх з провідними ідеями українського поета, який у своїй поезії не тільки не був ні католицьким, ні уніатським ревнителем, але навіть вийшов далеко за межі традиційного християнства. Внаслідок цього п. Драгоманов закликає до зміни напряму, до надання світського характеру національній політиці. Голос цей не звернув на себе такої уваги, яка б йому, з огляду на важливість порушеної проблеми, була належна.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою у варшавському тижневику «Prawda», 1886, № 12, с. 137, під назвою «25-а rocznica śmierci Szewczenki i świętowanie jej w Galicyi».

Подається за першодруком у перекладі.

Prawda – польський громадсько-політичний і літературний тижневик ліберально-буржуазного напряму. Видавався у Варшаві в 1881 – 1915 рр.

Просвіта – культурно-освітня громадська організація, заснована 1868 р. у Львові.

Руська бесіда – культурно-просвітницьке товариство, утворене у Львові 1861 р. Мало свої філії в Галичині і на Буковині. 1862 р. у Львові при цьому товаристві було засновано український музично-драматичний театр, який під різними назвами існував до 1924 р.

Академічне братство – товариство студентів-українців, засноване 1882 р. у Львівському університеті. В умовах поневоленої Галичини діяльність товариства була спрямована проти національно-культурного гніту з боку гамбурзької монархії.

Діло – громадсько-політична газета. Виходила у Львові з 1880 до 1939 р.

Белей Іван Михайлович (1856 – 1921) – український журналіст.

…видання збірки поезій Шевченка… – Не було здійснене. Пізніше, 1893 – 1898 рр., Наукове товариство імені Шевченка у Львові видало Кобзар у чотирьох частинах.

… відкритий лист… – Лист М. П. Драгоманова «25-litni rokowyny smerty Szewczenka a hałycki narodowci» був надрукований у польській робітничій газеті «Praca» (1886, № 3 – 4) українською мовою (латинським шрифтом) і в перекладі польською мовою в газеті «Kurjer Lwowski» (1886, № 62). У листі М. П. Драгоманов критикував народовців за їхні намагання підпорядкувати політику русинів інтересам австрійського уряду.

Пелеш Юліан (1843 – 1896) – уніатський єпископ, автор реакційних ортодоксально-богословських праць.

Ультрамонтанство – найреакційніший напрям у католицизмі, який підтримував зазіхання папства на втручання не тільки у церковні, а й у світські справи будь-якої держави.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 27, с. 14.