Скринка

Еліжка Красногорська

Переклад Івана Франка

Гопки, скоки! наче в рою,

Скачуть киці по покою,

Там-то втіха їм!

Пішла мама і діточки

До города на цвіточки, –

Наш тепер весь дім.

Нуте живо скоки в боки!

Раз то тільки на три роки

Воля нам така.

Оттепер ми погуляймо,

Забавочок пошукаймо,

Де лиш є яка.

Глянь! Ось книжечка Олюньки!

Подивімся на малюнки –

Красні, ай-ай-ай!

А ти, кицю, красий Драпку,

Візьми книгу в праву лапку,

Щось нам прочитай!

Що? Не вмієш? Ну, то годі!

Ось жовніри у поході,

А ось карти! Ай!

Най нам карти поворожуть,

Де то мишки критись можуть?

Там-то буде рай.

Впала карта знакомита,

Каже, де є мишка скрита,

Пильно гляньте лиш:

Катуляйся, м’яче красий,

Де зупиниш хід свій ласий, – –

Там є скрита миш.

Котиться м’яч сорокатий

Вправо, вліво здовж кімнати,

Аж ту став нараз.

Але мишка де є? де є?

М’яч мовчить, мов і не теє…

Чи здурив він нас?

А, ось скринка проти сонця

Без дверей і без віконця –

Певно мишка в ній!

Певно, вчувши шум і галас,

Перед нами ту сховалась –

Стій же ти, постій?

Далі, киці! Ми сю скриню

Розіб’ємо, мов твердиню;

Ти, Мурко, згори,

Ми спереду будем дряпать,

Мусимо ту мишку злапать, –

Таже є нас три.

Гей, а осьде близько вічка

Скритий скоблик і засічка:

Се до замку вхід!

Я його торкну злегенька,

А як скочить миш сіренька,

Ви її ловіть!

Торк! а віко – штрик! узвишки,

Але з скринки замість мишки

Вибіг лютий біс,

Весь оброслий і рогатий,

І окатий, і вухатий,

В путах руки взніс.

Одубіли киці смілі,

Аж мороз пішов по тілі.

«Пане, – кажуть враз, –

Ми не хтіли вам докучить…

Змилуйтеся нас не мучить

Ще лиш нині раз!»

Він смієсь на мову тую.

«Ну, ще нині вам дарую,

Лиш вам се повім:

Будьте чемні, ви, муругі,

Бо вас всіх одну по другій

Без пощади з’їм!»

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Дзвінок. – 1891. – № 15. – С. 124 – 125, за підп.: З чеського переклав І.Ф. Подається за першодруком.

Красногорська Еліжка (справжнє прізвище – Альжбета Пехова; 1847 – 1926) – чеська поетеса, прозаїк, автор поетичних збірок: «До слов’янського півдня» (1880), «Казки для дорослих» (1889), «Відгуки часу» (1922). Про літературну діяльність Красноярської І. Франко згадує у статті «Нова чеська література та її розвій…»

«Дзвінок» – двотижневий ілюстрований журнал для дітей і юнацтва. Виходив у Львові протягом 1890 – 1914 рр. за ред. В. Шухевича.

Шухевич Володимир (1850 – 1915) – етнограф, редактор, педагог. Автор праці «Гуцульщина».

Ростислав Чопик

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 610 – 612.