Про проф. Драгоманова

Іван Франко

Про проф[есора] Драгоманова відгукується болгарський уряд у відомій читачам вербальній ноті, складеній представникам європейських країн, у відповідь на російську ноту таким чином:

«П[ан] М. Драгоманов до 1875 р. посідав кафедру загальної історії в Київському університеті. Був звільнений з цієї посади з приводу кількох його статей, опублікованих, зрештою, за дозволом царської цензури, у яких він критикував шкільну програму міністра освіти гр[афа] Толстого щодо українських губерній. Звинувачений за покійного царя Олександра II у сепаратистських устремліннях, змушений був подати у відставку, і йому було суворо заборонено викладати в українських університетах (у Києві, Харкові, Одесі).

Він виїхав із Росії за паспортом, виданим йому київським генерал-губернатором. 3 часу виїзду за кордон опублікував багато праць, які свідчать, що він завжди був свідомим противником насильства і вбивства як політичних засобів. Окрім цього, він здобув собі дуже почесне становище в науковому світі. П[ан] Драгоманов всього два роки перебуває на службі у міністерстві освіти в Болгарії, де обіймає кафедру загальної історії при Вищій школі в Софії.

У російській ноті немає проти нього жодного закиду, опертого на якому-небудь позитивному факті, коли, навпаки, із зібраних даних про нього стає зрозуміло, що він цілком відданий історичним і філологічним студіям, не належить до жодних таємних товариств, і принаймні не дав підстави закинути йому що-небудь, окрім того, що є українським сепаратистом».

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurjer Lwowski, 1891, № 59, 28 лютого, s. 3 – 4, під назвою «О prof[esorze] Dragomanowie», без підп. Авторство: Павлик М. Спис творів Івана Франка… – С. 75; Мороз М. О. Іван Франко: Бібліографія творів. – С. 240.

Подається за першодруком у перекладі.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 236.