«Wisła», 1892 р.

Іван Франко

Другий цьогорічний випуск «Вісли» [Tom VI. Kwiecień, maj, czerwiec] містить кілька цікавих праць із царини фольклору. На початку п. Іван Франко вмістив причинок до порівняльних студій над народною літературою під назвою «Жидівська війна». Автор зібрав тут матеріали до одного сатирично-політичного мотиву, відомого в народному анекдоті про воєнні дії жидів, які в поході, спіткавши квітучу гречку, прийняли її за море, а потім, навчені досвідом, справжню ріку взяли за лан гречки і за цю помилку заплатили життям. Ця тема із змінами повторюється в нас у багатьох відомих віршах і у двох більших творах, перший з яких, що належить до т[ак] зв[аної] відпустової літератури, має назву «Жидівська війна», другий – поема «Żydoswaros» (близько 1792 р.) – єдине опрацювання цієї теми, що має певну літературну вартість. Споріднені теми зустрічаємо і в німецькій новелістиці (напр[иклад], «Історія про сімох швабів», «Війни шільдбюргерів»). Багато схожості до тих оповідань виявляє оповідання Павла Диякона «Лихо герулів».

У продовженні «Легенд про зв’язки між найближчими братами і сестрами» п. Броніслав Грабовський досліджує легенди про кровозмішання, які існують у південних слов’ян, зокрема болгарську легенду про Павла Лезарійського і споріднену з нею за змістом сербську народну пісню про байстрюка Симеона. Візантійська література була сховищем тих оповідок, звідти вони розлилися і розповсюдилися по західному і слов’янському світі. Всі оці казки та легенди пливуть з одного джерела, а саме з давньогрецького міфа про Едіпа.

У «Причинку до етнографії краків’ян» п. З. Василевського знаходимо ряд любовних пісень, думок разом із мелодіями, кілька легенд, врешті, загадки і деякі назви та імена. Монографія п. Еразма Маєвського «Вуж у мові, поняттях і побуті нашого люду» у цьому випуску завершилася. Частина, яку вміщено тут, складається з таких розділів: «Дракон», «Обряди, звичаї і забобони», «Лікування», «Чари і замовляння», «Ворожіння і пророкування», «Символіка». Загалом матеріал, уміщений тут, почерпнутий із значної кількості народознавчих праць, нараховує 485 позицій, що достатньо свідчить про дбайливість, з якою він був зібраний. У продовженні «Хорватсько-сербської фольклористики» п. Цішевський подає «Бібліографію пісенних збірок». Праця М. Теппена «Мазурські повір’я» (переклад Євгенії Пільтр) у своєму продовженні містить погляди мазурів на чари; віднаходимо тут формули різних відворотів та замовлянь.

У дуже багатому розділі «Пошуки» читаємо: «Про замовляння як лікувальний засіб», статтю п. Софії Рокосовської «Про хату» (з ілюстраціями), «Про образне письмо», «Пам’ять про померлих», про писанки і вечори на Купала.

Випуск завершують бібліографія, критика і повідомлення.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurjer Lwowski, 1892, № 242, 30 серпня, s. 5 – 6, без підп. На примірнику газети «Kurjer Lwowski» в НБ ЛНУ (67296 III) є власноручна позначка автора: I. F. Авторство: Мороз М. О. Іван Франко: Бібліографія творів, – С 252.

Подається за першодруком у перекладі.

«Wisła» – польський фольклористичний та етнографічний журнал, виходив щотижня у Варшаві впродовж 1887 – 1905, 1916 – 1917 рр. і 1922 р. Його редагували, зокрема, Я.-А. Карлович (1888- 1899), Е. Маєвський (1899-1905) та ін.

Грабовський Броніслав (1841 – 1900) – польський етнограф, історик, письменник, перекладач. Йому належить чимала заслуга у вивченні слов’янських культур та їх популяризації. Співпрацював із «Віслою».

Василевський Зигмунт (1865 – 1948) – польський етнограф, літературознавець, публіцист. Автор праць «Від романтиків до Каспровича» (1907), «Міцкевич і Словацький» (1921) та інших.

Маєвський Еразм (1858 – 1922) – польський етнограф, археолог, соціолог, видавець. Редактор «Вісли» у 1899 – 1905 рр. Автор праці «Наука про цивілізацію» (т. 1 – 4, 1908 – 1923), інших студій.

Цішевський Станіслав-Броніслав (1865 – 1930) – польський етнограф, фольклорист. Автор праць «Краків’яни» (1894), «Праці етнологічні» (т. 1 – 4, 1925 – 1936), «Жіноче обличчя» (1927) та ін. Працював у Львівському університеті.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 307 – 309.