Народознавче товариство

Іван Франко

Третє загальне засідання Народознавчого товариства, що відбулося недавно, повинно було звернути увагу щирої громадськості на це товариство і на його орган «Люд», який під умілою редакцією проф. д-ра Каліни здобув собі почесне становище в народознавчій літературі. Два річники цього часопису подали рясний етнографічний матеріал і велику кількість фахових рецензій на видатні праці з цієї сфери, як польські, так і чужі.

У виданому 1-му випуску нового річника віднаходимо не менш, а навіть більш різнорідний і цікавий зміст, ніж у попередніх випусках. Отже, Ян Віторт подає етнографічний образ «Кутя в Литві», п. З. Ст. описує звичаї люду «з-над Бугу», Ян Вітек вишукав цікаві вияви антисемітизму в народних повістках і фарсах, а Зегель подав «Жидівські народні повір’я і медицина».

Нову в нас тему порушив п. Равіта, подаючи уривки «зі збірки апокрифів», а п. В. Гнатюк, талановитий руський етнограф, подає оповідь про фрицівку і погляд на українські рекрутські пісні. Цікаву коляду сповістив кс. Вл. Сарна, а п. Шимон Гонет подав опис Ренкавки і скелі Твардовського в Підгір’ї та відомості про польську мову у війську.

В розділі рецензій та повідомлень віднаходимо д-ра Гужицького про доповідь М. Конопніцької «Наш народ», що відбулася у Львові, розгляд праці А. Малецького «Ляхи у світлі історичної критики» того ж автора; обговорення проф. А. Каліною твору Еженського «Масоріта». Цілість доповнюють повідомлення про діяльність товариства і список його членів.

Примітки

Вперше надруковано в газ.: Kurjer Lwowski. – 1897. – № 33. – 2. II. – S. 3 – 4, під назвою «Towarzystwo Ludoznawcze», за підп.: I. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

Каліна Антоній (1846 – 1908) – польський лінгвіст і етнограф; завідувач кафедри слов’янської філології у Львівському університеті. Голова Народознавчого товариства (з 1895 р.).

Равіта (справжнє прізвище – Гавронський) Францішек (1845-1930) – польський історик і письменник.

Гнатюк Володимир Михайлович (1871 – 1926) український фольклорист, етнограф, літературознавець, перекладач. Тут ідеться про такі його праці: «Frycówka» (Lud. – 1897. – Zesz. 1. – S. 70 – 71, про обряд прийняття молодого косаря до артілі косарів) та «Pieśni rekruckie» (Lud. – 1897. – Zesz. 1. – S. 73 – 75).

Малецький Антоній (1821 – 1913) – польський літературознавець, професор і ректор Львівського університету.

Єженський Болеслав (1852 – 1932) польський філолог та історик культури, видавець.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 20.