[Рец.] Die mandragora im südrussischen volksglauben

Іван Франко

von Julian Jaworski. – Zeitschrift für österreichische Volkskunde, 1896, XII, s. 353 – 361.

Автор зібрав досить багатий, переважно друкований матеріал для зображення вірувань про сю рослину, що зветься у русинів переступ або переступень, а у німців Alrama, Alraumwurzel (Bryonia alba). Та розправа не додержує докладно того, що заповідає титул. Автор не подає суцільного образу вірувань русинів-українців про ту рослину, а підмішує на кожнім кроці руські подробиці польськими, чеськими, німецькими і т. п.

Є се блуд методологічний, котрого не можна усправедливити змаганням до порівняльного студіювання теми, бо ж і в такім разі конечно треба насамперед вияснити суцільний образ даного явища на певнім національнім грунті, а тільки тоді порівняльне студіювання сього явища може довести до певних вислідків. Так само автор подарував собі зовсім географічне означення терену, де він чи другі збирачі знайшли отсе вірування. Се зовсім не все одно, чи воно знаходиться на сході, чи на заході, в сторонах, суміжних з поляками чи великоросами, чи, може, де в таких закутках, куди з трудом доходять чужі впливи.

Автор не вдається в детальний розбір поодиноких міфічних і легендових виображень, що в’яжуться з мандрагорою. Остаточний його висновок такий, що вірування про мандрагору не є первісна міфічна власність русинів, а дійшли на Русь ураз із християнством, бо в Біблії (Битія, XXX, 14 – 21) оповідається про сю рослину, а те саме оповідання повторено з деякими додатками і в апокрифічних заповітах 12-ти патріархів (гл[яди] мої «Апокрифи старозавітні», 195 – 196).

Друга верства моїх оповідань і вірувань прийшла з заходу з різними зільниками, люцидаріями, а також усно через Чехію і Польщу. Цікаво, що приведене автором німецьке оповідання про викопування мандрагори при помочі пса, котрого прив’язувано до рослини, обкопавши її, а опісля ваблено пса і той, шарпнувшися, виривав мандрагору, а сам падав неживий, знаходиться в Крехівській Палеї XV в., гл[яди] «Апокрифи старозавітні», 53.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: ЗНТШ. – 1897. – Т. 16. – Кн. 2. – С. 32 – 33, за підп. Др. Іван Франко.

Автограф (недатований): Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України [далі – ІЛШ]. – Ф. 3. – № 810.

Подається за першодруком.

Яворський Юліан Андрійович (1878 – 1937) – український етнограф, публіцист та видавець журналів «Новое время», «Живая мысль» і «Живое слово». Дотримувався москвофільських поглядів.

Переступ, переступень (Bryonia alba) – рід багатолітніх трав родини гарбузових. Існує близько 10 видів у Євразії, Північній Африці. В Україні росте у Криму. Рослина декоративна; деякі види отруйні.

Палея – пам’ятка легендарно-апокрифічної літератури княжої Русі. Розрізняють Палею історичну і тлумачну. Палея історична – це переклад з візантійського джерела IX ст., що скорочено висвітлює події старозаповітної історії до царювання Давида і доповнюється апокрифічними оповіданнями. Тлумачна Палея виникла у XIII ст. на руському грунті і є твором полемічним, спрямованим проти юдаїзму та ісламу.

Наталія Тодчук

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 19 – 20.