Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

П’ятий рік українського видання «Громади» в Женеві

Іван Франко

Восени минувшого року вийшла на українській і французькій мовах програма українського видання «Громада», котре замість безстрочних книжок, як досі, почало виходити двомісячними книжками. «Громада», видавана М. Драгомановим від 1877 р., відразу звернула на себе увагу передових людей усієї освіченої Європи. Про неї згадували, то спорячи, то похваляючи або прямо черпаючи факти, письма французькі, німецькі, польські і російські, та й то не лише в конституційній Європі, але і в самій Росії («Вестник Европы», «Голос» і др.).

Можна сказати сміло, що від часів Герценового «Колокола» ніяке слов’янське заграничне видання не виробило собі такого поважного становища, як «Громада». В дотеперішніх чотирьох літах вийшло 4 неоднакої величини книжки того видавництва, де, крім першої (програмової) книжки, іменно звертають на себе увагу об’ємом і багатством змісту кн. II і IV. В IV кн. особливо цікава стаття видавця «Шевченко й українофіли», котра і в нашій печаті свого часу викликала була гарячу полеміку.

Тепер появився перший випуск п’ятого річника (за місяці падолист і грудень 1880 р.). Крім програми, випуск той містить статтю С. Подолинського «Дарвінізм і громадівство», де в формі полеміки проти знатних дарвіністів німецьких Оскара Шмідта і Ернста Геккеля виказується тісний зв’язок сучасного громадівства з добутками наук природничих, а особливо з теорією еволюційною. Стаття ця друкувалась по-французьки в «Revue Sociale», по-сербськи в «Стражі», по-німецьки в «Arbeiter Wochen Chronik»; для видання українського автор значно її переробив і поповнив.

Відтак іде початок повісті М. Павлика «Вихора», де дуже живо і реально малюється життя мужиків в околицях Косова. Третя, також нескінчена ще стаття С. Подолинського «Про робітницький рух в Англії і Ірландії» займається початками англійського робітницького руху в першій четвертині нашого віку. Дальше йдуть біжучі вісті про рух робучого люду на Україні, а іменно на Україні російській (М. Драгоманова) і галицькій (М. Павлика), а вкінці й звістки про рух робітників західно-європейських (з’їзд в Гаврі) М. Драгоманова.

Особливо близько тикає нас стаття Павлика про рух робітницький в галицькій Україні; жаль тільки, що стаття ся не всюди фактично вірна і що автор її надто скорий до сміливих виводів, котрі не завсіди дадуться підперти даними фактами. Для нас не можливо спорити в «Світі» з М. Павликом, так як «Громада», не маючи в Австрії дебіту почтового, не може доходити до рук наших читачів дорогою прямої передплати, а наводити і розбирати тут всі подрібності статті нам зовсім не можна. Тільки ж сяк чи так, «Громада» і в новій формі не перестає бути видавництвом, з котрого довго і многим українцям прийдеться багато вчитися й користати.


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 3, с. 59 – 60.

Подається за першодруком.

«Голос» – щоденна російська політична і літературна газета ліберально-буржуазного напряму, виходила в Петербурзі 1863 – 1883 рр.

«Колокол» – перша російська революційна газета, яку видавали О. Герцен та М. Огарьов за кордоном (1857 – 1865 р. – в Лондоні, 1865 – 1867 р. – в Женеві) російською та французькою мовами. Спочатку газета мала загальнодемократичне спрямування. Після реформи 1861 р. рішуче приєдналася до революційної демократії, викривала грабіжницький характер реформи, друкувала тексти прокламацій та інші матеріали революційного підпілля.

…стаття видавця «Шевченко і українофіли»… – праця М. П. Драгоманова «Шевченко, українофіли і соціалізм» («Громада», 1879, № 4, с. 101 – 230).

Шмідт Оскар (1823 – 1886) – німецький зоолог, один з послідовників теорії Дарвіна.

Геккель Ернст (1834 – 1919) – німецький біолог-еволюціоніст.

нескінчена ще стаття С. Подолинського «Про робітницький рух в Англії і Ірландії» – стаття «Громадівський рух в Англії і Ірландії» («Громада», 1881, т. 1, с. 43 – 66).

…стаття Павлика про рух робітницький… – стаття «Україна австрійська» («Громада», 1880, № 1, с. 95 – 119).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 26, с. 120 – 121.