Рукописи покійного Володимира Навроцького
Іван Франко
О оставшихся по смерті пок[ійного] Володимира Навроцького рукописях одержав комітет, занимаючийся видаванням всіх його творів, обширний лист від брата його, Костя Навроцького, з котрого виймаємо що важніше.
В 1878 – 1880 роках працював пок[ійний] Навроцький над уложенням популярної книжки «Порадник для селян в справах скарбових», котрий мав бути виданий в спілці з «Просвітою». Порадник розпадався на три часті: 1) «Як обходитися з сею книжкою?»; 2) «Загальний огляд фінансовості і уряджень держави» і 3) «Що таке штемплі і такси, до чого вони і як їх платити?». В тім посліднім розділі говориться о податках посередніх і безпосередніх взагалі. Покійник клав велику вагу на тую працю; початок її обнимав кільканадцять аркушів письма. Чи була вона скінчена і де тепер обертається – сього автор листа не знає.
Між паперами, находячимися у Костя Навроцького, найважніше єсть початок студіюм етнографічного «Пропащі становища», в котрім пок[ійний] автор задумав був описати окраїни руського населення над Віслоком і долішнім Сяном. До тої статті відносяться також очерки його подорожі по тих сторонах і очерк «Дивний край».
Дальше знаходиться початок статті «Смерть а пропінація»; друга, нескінчена стаття його передана була вже по смерти покійника бл[аженної] п[ам’яті] Володимирові Барвінському (находиться тепер у проф. Александра Барвінського).
Крім того, в нотатках покійника находиться кількасот записаних ним пісень народних, слів, зворотів та виписок з газет, а також цікава бесіда дотично становища, яке мали зайняти «русини-народовці» супроти внесення пок[ійного] Юліяна Лавровського.
Листів покійника до родини єсть около 100; між ними, певно, буде багато таких, котрі представляють загальний інтерес і будуть опубліковані. Цікаві суть, більше для біографа, ніж по своїй поетичній стійності, проби стихотворні, з котрих дві, на смерть його любимої жінки Марії з Дзбанських Навроцької тут яко матеріал наводимо. Перша з них писана 20 серпня, а друга – 19 липня 1878 року, т. є. в тиждень по смерті любої дружини в Глогові, де покійник під той час пробував на комісії.
Примітки
Вперше надруковано в газ. Діло, 1883 р., № 130, 17 (19) вересня, с. 4, без підп. Авторство: Дорошенко В. Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання / Матеріали до української бібліографії, видає Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Т. Шевченка. – Львів, 1930. – Т. 4. – Вип. 2. – С 139; Мороз М. О. Іван Франко: Бібліографія творів. – С. 170.
Подається за першодруком.
… комітет, занимаючийся видаванням всіх його творів… – Цей комітет було створено на базі «Етнографічно-статистичного кружка», до якого входив І. Франко. Плани видати всі твори Навроцького не вдалося повністю реалізувати, вийшов лише перший том: «Твори Володимира Навроцького: Видання посмертне з портретом і життєписом» (1884), за редакцією I. Франка.
Навроцький Кость Михайлович – один з братів В. Навроцького, з яким листувався (окрім брата Івана та сестри Олександри) І. Франко від імені комітету з видання спадщини В. Навроцького.
…населення над Віслоком, долішнім Сяном… – Йдеться про лемків, українську етнічну групу. Вислок – річка в Польщі, ліва притока Сяну. Між Вислоком і Сяном було кілька українських етнографічних островів.
Лавровський – Лаврівський Юліан Григорович (1821– 1873) – галицький культурний діяч, засновник товариства «Руська бесіда», один із організаторів першого українського професійного театру в Західній Україні. У 1870–1872 рр, – голова товариства «Просвіта».
Марія з Дзбанських Навроцька (?–1878) – перша дружина В. Навроцького.
Глогів. – Очевидно, йдеться про місто Ґлогув Малопольський, яке тепер знаходиться у Підкарпатському воєводстві Польщі.
Олена Луцишин
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 58.