[Рец.] Іван Тобілевич (Карпенко-Карий).
Драми і комедії. Том 1

Іван Франко

Отся гарна книжка (490 стор. 8°), видана в Одесі 1897 р., містить у собі п’ять драматичних творів славнозвісного українського писателя й артиста драматичного. З тих творів чотири були вже уперед друковані чи то в окремому виданні, що щойно вийшло також у Росії («», «»), чи в «Зорі» («»).

Новим для нас являється тут «». Є се вельми живий і драматичний малюнок безправ’я, яке царює в Росії від гори до низу; малюючи той найнижчий низ, автор, проте, прорубує добре вікно, крізь яке можна бачити й вищі щаблі того безправ’я, змальованого в особах старшини, збірщика, жида Гершка та цілої ватаги темних, слабосилих, прибитих селян. На тім темнім тлі малює нам автор могучу світлу фігуру Бурлаки, чоловіка з незламною енергією та сильною вдачею, що сам один супроти сього валу стає до боротьби за правду. Ся штука, відіграна добрими артистами, повинна би зробити на сцені величезне враження; вона найбільше політична з усіх п’єс Карпенкових.

Цікава річ! Отся штука під назвою «Чабан» була на конкурсі виділу крайового у Львові – на тім самім, на якім першу премію одержала така безграмотна п’єса, як «Катря Чайківна», а другу премію одержав плагіат із Островського. Тільки тепер, прочитавши «Бурлаку», ми можемо до глибини душі завстидатися за наш тодішній літературно-драматичний ареопаг!

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1897, т. 6, кн. 1, с. 94 – 95.

В архіві І. Франка (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР) зберігся рукопис двох уривків рецензії (ф. 3, № 414, с. 30 і № 209, зворот) [Далі подається лише номер фонду та одиниці збереження], які умовно можна датувати кінцем 1897 – початком 1898 р., оскільки в них названо дату написання драми Карпенка-Карого «Чумак» – 1898. Між автографом і першодруком різночитань немає.

Подається за першодруком…

окремому виданні, що щойно вийшло також у Росії… – Мається на увазі «Збірник драматичних творів» І. Тобілевича, що вийшов у Херсоні 1886 р.

Драма «Мартин Боруля» була надрукована в журналі «Зоря», 1891, № 7, с. 127 – 131; № 8, с. 149 – 152; № 9, с. 167 – 172; № 10, с. 187 – 191…

була на конкурсі виділу крайового у Львові… – Йдеться про конкурс на кращі драматичні твори, оголошений 18 березня 1891 р.

першу премію одержала така безграмотна п’єса, як «Катря Чайківна»… – Йдеться про п’єсу Надії Кибальчич (1878 – 1914).

другу премію одержав плагіат із Островського. – Йдеться про п’єсу українського драматурга і артиста другої половини XIX ст. К. І. Писанецького (псевдонім Ванченко) «Мужичка», яка є переробкою драми М. Я. Соловйова «Светит, да не греет» (1880), написаної у співавторстві з О. М. Островським. І. Франко написав рецензію на п’єсу К. І. Писанецького «Мужичка».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 31, с. 11.