[«Мужичка» К. Писанецького]
Іван Франко
У середу, 29 минулого місяця, вперше відбулася вистава драми Писанецького «Мужичка». Ця п’єса дуже слабка, навіть незважаючи на те, що це переробка однієї з слабких драм російського письменника Островського, і змальовуються в ній відносини на Україні, – або, як подає автор, на Волині, – зовсім неправдиво.
Зміст драми можна переказати так: сільська поміщиця Варецька, прибувши з міста на село, яке вона хоче якнайшвидше запівдарма продати євреєві, страшенно нудьгує. Для розваги принаджує до себе вродливого парубчака Олексу, який кохав сільську дівчину Катерину і мав з нею незабаром одружитися. Незважаючи на запевнення Олекси, що пані йому зовсім байдужа, вже в наступній дії ми бачимо його біля її ніг і чуємо його довгі любовні визнання, переплетені докорами совісті відносно Катерини. Це принаджування Олекси має для пані неприємні наслідки. Сільська «проскурниця», що вдає з себе інтелігентну жінку, хоче її висватати за свого сина, дурнуватого Яшку, а коли пані зі сміхом відкидає цю пропозицію, то вона накидається на неї з лайкою. Батьки Катерини також просять її, аби вона забиралася з села і повернула їх дочці нареченого. Пані сторгувалася, нарешті, з євреєм і напередодні від’їзду влаштувала ще одну, прощальну зустріч з Олексою на пасіці, де, однак, Катерина, сховавшись в гущавині, вдарила її ножем.
Зміст цієї п’єси, заяложений в російській літературі, не був автором розвинутий і вичерпаний, а психологія дійових осіб накреслена дуже побіжно і поверхово. В усьому творі відчувається відсутність дії; довгі розмови, що не мають жодного зв’язку з суттю твору, монологи, співи і танці настільки заповнюють окремі акти, що головний зміст ледве пробивається крізь ці алегорії.
Гра артистів була дуже добра. Особливо пані О. Підвисоцька збирала заслужені оплески за блискуче виконання ролі «проскурниці». Всупереч заголовкові, головною героїнею драми є не селянка Катерина, яка виступає тільки епізодично, а пані Варецька. Її роль виконала пані Осиповичева з великим тактом і без перегравання. З ролі Олекси, блідої і непослідовної, п. Янович не міг створити нічого виразного. Дуже добре зіграв п. Лопатинський не дуже вдячну роль Яші. Пан Підвисоцький і пані Стажинська дуже добре показали батьків Катерини, хоч автор невідомо для чого зробив їх більш комічними, ніж цього вимагає зовсім некомічна ситуація, в якій вони виступають у драмі.
Примітки
Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», 1893, № 333, 1 грудня, без підпису.
Подається за першодруком в українському перекладі.
Писанецький Костянтин Іполитович (псевдонім – Ванченко) – український драматург І актор другої половини XIX ст., автор п’єси «Мужичка», яка є переробкою драми М. Я. Соловйова «Светит, да не греет» (1880), написаної у співавторстві з О. М. Островським.
Осиповичева Антоніна (1855 – 1926) – українська артистка, з 1882 р. працювала в театрі товариства «Руська бесіда».
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 91 – 92.