Галицько-руська бібліографія 19 ст.

Іван Франко

Галицько-руської бібліографії XIX ст., яку видає Іван Омелянович Левицький, вийшов цими днями 35-й випуск, що містить продовження покажчика, надзвичайно потрібного при пошуках у цій розлогій праці, а саме від літери «И» до «К». Ще кілька випусків – і цей твір, воістину пам’ятний, який приносить славу і авторові, і Ставропігійській друкарні, буде завершений, після чого автор негайно розпочне видання іншої, такої ж цінної праці – біографічного словника всіх австрійських русинів, котрі у тій чи тій царині прислужилися народові. Матеріали для цього твору п. Левицький збирає вже багато років, отже, його нова праця, безсумнівно, стане дуже цінним набутком руської літератури.

Галицько-руської бібліографії XIX ст., яку видає п. Іван Левицький, вийшов з друку 35-й випуск, що містить продовження покажчика до 2-го тому, від літери «К» до кінця літери «М». До завершення всього, справді пам’ятного твору, що є плодом дуже ретельних пошуків, майстерної і терпеливої праці, бракує ще кілька випусків, після чого автор розпочне нову, таку ж важливу і очікувану працю – біографічний словник видатних галицьких русинів XIX століття.

Галицько-руської бібліографії XIX ст., яку видає Іван Омелянович Левицький, з’явився вже 36-й випуск, що містить продовження покажчика («Мільницький – Рачинський»). Цей випуск – особливо важливий, адже містить список творів таких плідних галицько-руських письменників, як Навроцький, Наумович, Огоновський, Павлик, Партицький, Пасічинський, Пелеш, Петрушевич, Площанський, Подолинський, Полянський, Попович і інші. Твір незабаром буде завершений.

Галицько-руської бібліографії XIX ст., з’явився 37-й випуск, який містить продовження покажчика (від «Рачинський» до «Цеглинський»). У цьому випуску знаходимо дуже цікавий перелік осіб, котрі від 1860 до 1886 року були редакторами галицько-руських часописів; таких особистостей налічено 107. Далі маємо перелік усіх творів таких письменників і публіцистів, як Ружицький, Романчук, Свєнціцький, Сембратович, Старицький, Стебельський, Стороженко, Танячкевич, Терлецький Торонський, Трембіцький, Трещаківський, М. і К. Устияновичі, Федорович, Федькович, Франко, Хиляк, Цар, Цеглинський. З наступним випуском ця блискуча праця буде, врешті через 7 років, завершена, після чого автор розпочне друк нового біографічного словника видатних галицьких русинів XIX століття, котрі відзначились у будь-якій царині публічної діяльності.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurjer Lwowski, 1895, № 5, 5 січня, s. 5; № 78, 19 березня, s. 5; № 126, 7 травня, s. 5; № 134, 15 травня, s. 6, за підп. Iw. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

…біографічного словника всіх австрійських русинів… – Очевидно, йдеться про працю І. Левицького «Прикарпатська Русь в XIX віці в біографіях і портретах єї деятелей» (вийшли друком у 1898 – 1901 рр. лише її частини на літери «А» і «Б»).

Мільницький Йосиф (1837 – 1914) – український галицький церковний діяч, письменник, редактор; священик. Автор праці «Богословіе норовственное» (1908), інших творів.

Петрушевич Степан (1772 – 1860) – український письменник, фольклорист і громадський діяч. Автор поезій і драми «Муж старий – жінка молода».

Полянський Петро (1863 – ?) – український письменник, москвофіл, видавець журналу «Новий галичанин» (1889 – 1891). Автор збірки «Карпатскіи новелли».

Ружицький Венедикт Миколайович (1820 – 1887) – український галицький письменник, публіцист, громадський і церковний діяч; священик.

Терлецький Остап Степанович (1850 – 1902) – український громадсько-політичний діяч, літературознавець, публіцист.

Торонський Олексій (1838 – 1899) – український греко-католицький і громадський діяч, публіцист, автор підручників для навчання літератури і релігії в школах, повісті «Ганця» (1862).

Трембіцький Ісидор (1847 – 1922) – український актор, режисер, письменник, видавець, автор п’єс «Іцко сват» (1877), «Облога Плевни» (1878).

Трещаківський Лев (1810 – 1874) – український громадський діяч, публіцист; священик. Автор низки статей у «Зорі Галицькій» та інших виданнях.

М. і К. Устияновичі – Микола Устиянович та його син Корнило Устиянович.

Хиляк Володимир Гнатович (1843 – 1893) – український письменник, фейлетоніст, етнограф; священик. Його твори вийшли зібраним виданням «Повісті і розкази Ієронима Аноніма» (т. 1 – 3; т. 4 з нарисом біографії письменника пера І. Левицького, 1882). Писав язичієм.

Цар Михайло (1846 – 1920) – український фольклорист; священик.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 483 – 485.