Хмари

Арістофан

Переклад Івана Франка

Хор

Вічно пливучі,

Вічно блискучі

Хмари, вогков чередою,

Вольнов, рухливою,

Чудно-ігривою,

Сонце, пливем за тобою!

Море – колиска наша безмірна,

Гори лісисті – нічліг!

Нашого ходу бажає і нива простірна,

Жито хвилясте, й блискучії мури,

І сочиста поверхність землі,

І ріки шумлячі. Крізь ниви і гори,

Аж ген до холодного моря,

До стогнущого батька усього живого,

Все бачимо ми, ясніюче чуднов красою

Сонце, – вдогін летячи за тобою!

Струсім же з тіл наших безсмертних

Вогкий, росистий завій

І відкриймо свої лиця блискучі

Землі цілій!

Гримить і блискає.

Примітки

Друкується вперше за автографом № 216, с. 46 з кінця.

Твори, серед яких записано цей недатований переклад уривка, позначені 1877 – 1883 рр.

«Хмари» – одна з раннніх комедій Арістофана, виставлена на сцені афінського театру 423 р. до н. е. Спрямована проти софістів, що їх представником виступає філософ Сократ у карикатурному вигляді. Тут перекладено вірші 275 – 290 – пісню хмар.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 523.