Моя пісня
Моріс Розенфельд
Переклад Івана Франка
О, вірте, не золота бренькіт мені
Викликує з серця пісні,
Не ласка панів та принуки
Настроюють струн моїх звуки.
Тільки рабське зітхання й стогнання
Викликає мій спів,
Та горюче співання й благання
За моїх убогих братів.
Оттак зійшла юність, неначе у сні,
І мужа знесилюють труди.
Чим можуть за теє віддячить мені
Убогії люди?
У них лише сльози за сльози тепер
Замість золотої мамони, –
На сльози то я – міліонер
І плачу за міліони.
Примітки
Вперше надруковано у львівській газ.: Неділя. – 1911, – № 24. – І і червня. – С. 3. Переклад передруковувався у т. 27 30-томного видання Творів І. Франка (X., 1929) та у зб.: «Мозаїка» (Львів, 2001). Разом із перекладом вірша «Пісня робітників» він готувався для вміщення у 50-томному Зібранні творів, але був знятий.
Переклад записано на арк. 17 зазначеного вище рукопису рукою Тараса Франка. Датування: 20. XI.1911.
Публікується за вказаним записом.
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 715.