Вавілонські гімни й молитви

Іван Франко

Писано в днях 8 серпня до 9 вересня 1911.

Примітки

Вперше надруковано (разом з коментарем І. Франка) в газ. «Діло», 1911, 2 – 23 жовтня. Того ж року переклади вийшли й окремим виданням: «Вавілонські гімни й молитви. Переклади з поясненнями Івана Франка» (Львів). У передньому слові до цієї збірки І. Франко говорить про деякі розширення тексту порівняно з публікацією в названій газеті.

Крім «Вавілонських гімнів й молитов», перу І. Франка належить також переспів фрагментів з вавілонського космогонічного епосу, який починається словами «Енума еліш» (у Франка – «Інума іліш»). Цей переспів надруковано у кн.: І. Франко. Поема про сотворения світу. Львів, 1905, с. 39 – 48.

Ассіро-вавілонську, чи вавілонську писемність, поезію і т. ін. ми означаємо тепер як давньомесопотамську, або шумерську і аккад-ську, і, нарешті, шумеро-аккадську. Цю писемність пов’язують з давньою історією Межиріччя (Месопотамії), яка стала порівняно краще відомою лише наприкінці XIX – на початку XX ст. Найдавніший її період називають шумеро-аккадським (близько 2900 – 1750 рр. до н. е.), наступний – періодом першого піднесення Ассірії і кассітського завоювання Вавілонії (приблизно від XVI до XII ст. до н. е.), далі виділяють періоди найвищого піднесення Ассірії (750 – 612) і нововавілонського, або халдейського, царства (612 – 538) і, нарешті, період перського панування. Отже, І. Франко перекладав (із німецької мови) тексти різних періодів історії Месопотамії: шумерські, аккадські тексти і власне вавілонські та ассірійські.

Подається за вид.: Вавілонські гімни й молитви. Переклади з поясненнями Івана Франка. Львів, 1911.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 7 – 65.