Миклухо-Маклай

Іван Франко

Знаменитий російський мандрівник Миклухо-Маклай, відомий у науковому світі насамперед своїми географічними та етнографічними дослідженнями в Новій Гвінеї помер цими днями в Петербурзі внаслідок важкої хвороби, на 44 році життя.

Миклухо-Маклай був сином російського дворянина і шотландки, осілої в Росії. Навчання розпочав в Петербурзі, а закінчив у німецьких університетах, у першу чергу в Ієні, де був улюбленим учнем Геккеля. Разом з своїм учителем здійснив 1866 р. першу наукову подорож до Мадейри і на Канарські острови, відвідавши перед тим значну частину Європи. 1869 р. поїхав до Марокко, де займався дослідженнями в галузі зоології, а відразу ж після повернення підготувався до великої подорожі на тихоокеанські острови для вивчення папуасів.

Через Південну Америку, Таїті і острови Самоа приїхав до Нової Гвінеї і на її північному узбережжі самітно провів цілий рік у хатині посеред пралісу, досліджуючи природу і місцевих жителів. Близько року перебував він також на західному узбережжі того острова, а в 1877 р. провів дослідження в глибині Малакки. Звідтіля поїхав до островів Палау, далі до островів Адміралтейства, а в 1876 – 1878 рр. знову відвідав північний берег Нової Гвінеї.

У 1878 р. у зв’язку з погіршенням здоров’я поїхав до Сінгапуру і, виздоровівши, того ж року знову виїхав до Нової Гвінеї. Аж до 1882 р. він далі проводив свої експедиції і наукові дослідження, за які в Росії його називали «королем папуасів». Тільки в 1882 р., навантажений науковими скарбами і раритетами, колекціями і журналами спостережень повернувся до Європи і зайнявся опрацюванням величезного матеріалу й результатів досліджень, на кошти Петербурзької Академії, яка його прийняла у члени. Ще до закінчення цієї роботи він активно цікавився планом заснування російської колонії в Новій Гвінеї.

У публічних лекціях і у записах, поданих урядові, намагався сприяти здійсненню цього проекту. Однак йому не вдалося здобути для цієї ідеї урядову підтримку, не встиг він і закінчити опис своїх подорожей. Багато листів і звітів про ці подорожі свого часу друкувалося у англійських, французьких, італійських, німецьких спеціальних журналах, головним же чином у виданнях Російської Академії наук.

Примітки

Вперше без підпису надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski» під назвою «Mikłucha-Makłaj», 1888, 23 квітня.

В українському перекладі друкується вперше.

Миклухо-Маклай Микола Миколайович (1846 – 1888) – російський природознавець українського роду, мандрівник, громадський діяч.

Геккель Ернст (1834 – 1919) – німецький природознавець, послідовник Ч. Дарвіна, професор кафедри зоології Ієнського університету (1862 – 1909).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1985 р., т. 46, ч. 1, с. 513.