Грдлічка і Юріштан
Іван Франко
Минувшого року напечатали ми в «Зорі» цікаві споминки о. Вітошинського про Антошка Ревізорчука в котрих так важну ролю грав мандатор камеральний устеріцький Грдлічка. Була там також згадка про атамана пушкарів Юріштана. Тепер дістали ми від п[ан]ни Б[урачинської] з Криворівні дальший цікавий причинок до історії Гуцульщини в тих часах, а іменно пісню про Юріштана і Грдлічку, записану від Христини Пелінючки в Криворівні пов[іту] Косівського, і коротку замітку про Грдлічку, списану також з оповідання старого гуцула Піценка. Складаючи в[исоко]п[оважаній] дописувательці щиру подяку за її труд, печатаємо пісню і оповідання зовсім дословно, з її поясненнями.
Примітки
Уперше надруковано в журн. Зоря, 1886 р., № 6, 15 (27) березня, с. 103 – 104, за підп.: Ред. «Зорі». Авторство засвідчив сам І. Франко, публікуючи «Пісню про Юріштана» в «Етнографічному збірнику»: «Про вбійство писарського слуги Юрішком, згадане в оповіданні Мандрика, зложена була пісня, котру записала в с. Криворівні Косівського пов[іту] панна Целіна Бурачинська від старої жінки Христини Пелінючки в Криворівні і котра була надрукована мною в “Зорі” 1886 р.» (Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 5. – С. 36-37).
Подається за першодруком.
Грдлічка – один з ватажків пушкарів, військових загонів, які на початку XIX ст. вели боротьбу проти гуцулів-опришків. Прославився жорстокістю та самоуправством. І, Франко змалював цей тип у незакінченому оповіданні «Гуцульський король» під іменем Герлічка.
Юріштан – війт, наближений до Грдлічки.
Вітошинський Лев (1842 – 1892) – галицький священик, автор спогадів про опришківського отамана А. Ревізорчука, опублікованих у «Зорі» (1885. – № 21 – 22).
Ревізорчук Антошко – ватажок опришків, якого, за словами І. Франка, «польський письменник Корженьовський зробив героєм найліпшої своєї драми “Karpaccy Górale”, популярної також на руській сцені у перекладі М. Устияновича п[ід] з[аголовком] “Верховинці”» («Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.», 1910).
Устеріки – село на Гуцульщині на берегах Чорного та Білого Черемошів, нині Верховинського району Івано-Франківської області.
…дістали ми від п[ан]ни Б[урачинської] з Криворівні… – Певно, І. Франко мав на увазі дочку Зиновії Бурачинської (сестри В. Навроцького) К. Бурачинську, що записувала для нього гуцульські пісні (див. ІЛШ, ф. 3, № 1608, с 343 – 346). Криворівня – село на Гуцульщині (нині Верховинського району Івано-Франківської області).
Наталія Тихолоз
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 153.