Новості української літератури

В. Чайченко

В біжучім 1886 році вийшли в Харкові слідуючі українські книжечки:

1) Два товариші, казка. X., 1886. in 32°, 9 стор., ціна 3 коп.;

2) Торба, казка, X., 1886. in 32°, 10 стор,, ц[іна] 3 коп.;

3) Дума про Ганджу Андибера, X., 1886. in 32°, 15 стор., ц[іна] 5 коп.;

4) Н. Сагайдашна, У неволі, оповідання, X., 1886, in 32°, 39 стор., ціна 10 коп.;

5) Т. Онопрієнко-Шолковий, Стихотворения на малороссийском языке. Х., 1886.

“Стихотвореній” сих двоє: “Катерина” і “Гриць”. В “Катерині” автор коротенько перебрехав Шевченкову “Катерину” неможливими, без розміру й рифми коротенькими стрічками, котрі він зве “стихами”. “Гриць” – така ж переробка відомої народної пісні “Не ходи, Грицю, на вечерниці”. Читати книжки не можна, ні іскорки таланту, а мова попсована страшенними русицизмами.

У Харкові ж друкуватиметься оповідання “Сербська війна” і перший том збірки “Степ”. До цензури вже засланий і другий том тієї збірки, котрий складається з творів, писаних українською і російською мовою. Російською написані розправи: “Деревня в драмах Кропивницкого и Старицкого” і “Отношения русской литературы к украинской”.

Доповнення І. Франка:

До повищих звісток, присланих нам В[исокоповажаним] д[обродієм] Чайченком, додамо ще, що в Києві сього року вийшла другим виданням поема В. Кострицького «Нова громада», котра дуже подобаєсь простому народові по селах і містечках українських. Приготовуються до друку дозволені вже цензурою поезії Грінченка, а на днях появиться збірник поезій Олени Пчілки п[ід] з[аголовком] «Думки-мережанки».

Також на днях вийшла перша частина зібраних творів Панаса Мирного п[ід] з[аголовком] «Збираниця з рідного поля. Приповістки, оповідання і драматичні твори». Ся перша частина містить в собі лиш два оповідання: «» і «», печатані давніше в львівській «Правді», попереджені «Замість передмови» глибоко прочутим, хоч в чудну якусь форму вилитим віршем «До музи». Ось якими, зовсім вірними словами характеризує сам автор свою літературну діяльність:

Наші сльози гіркі перелили ми в сумні приповістки,

Наші муки нелюдські зв’язали із муками миру;

Коли ми й помилялись в чому – помилялися чесно,

За душею не скрили нічого, про що думали й знали.

Твори Панаса Мирного не указались в повнім виданні; зараз з першого тому виключила цензура оповідання «», а з другого тому, в котрий повинні були увійти не печатані ще драматичні твори Мирного, виключила драму «Лимерівна».

Примітки

Вперше надруковано в журн. Зоря, 1886 р., № 11, 1 (13) червня, с. 196 [Дрібні вісті з літератури і науки]. Франкові належать доповнення на с. 196 до статті: Чайченко Василь [Грінченко Б. Д.]. Новості української літератури, за підп.: І. Ф.

Подається за першодруком.

Приготовуються до друку дозволені вже цензурою поезії Грінченка… – Йдеться про видання «Під сільською стріхою» (1886).

…збірник поезій Олени Пчілки п[ід] з[аголовком] «Думки-мережанки», – Йдеться про першу поетичну збірку Олени Пчілки, яка вийшла 1886 р.

печатані давніше в львівській «Правді». – Панас Мирний дебютував у журналі «Правда» віршем «» та оповіданням «Лихий попутав» (1872), згодом «Правда» опублікувала його оповідання «П’яниця» (1874).

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 594 – 595.