Українська література в 1888 р.

Іван Франко

Минулий рік був для української літератури в Галичині досить убогим. Правда, з бібліографічного боку, коли зважити на число виданих праць, на кількість використаного для друку паперу, був він, напевно, багатшим від попереднього року, але щодо змісту та якості зовсім йому не дорівнював. У жодній галузі літературної чи наукової творчості минулий рік не приніс жодного нового і цінного явища.

На полі оригінальної поезії вийшло в «Зорі» кільканадцять творів початкуючих поетів – усе речі зовсім безвартісні або малої вартості. Так само і в невеличкому збірнику поетичних творів, що його видав К. Трильовський у Чернівцях під назвою «Вперед», крім одного українського твору справжньої поетичної вартості, зустрічаємо твори менш вартісні, які не виявляють великого таланту. Окремою книжкою з’явився невеличкий посмертний твір Спиридона Осташевського «Сто байок» (латинським шрифтом), але й то жалюгідна віршомазанина.

Дещо більше пожвавлення можна було помітити в галузі поетичних перекладів. На першому місці слід згадати нового працівника Євгена Гірницького, який помістив у «Зорі» переклад «Орлеанської діви» Шіллера і видав окремою книжкою переклад повісті Бернардена де Сен-П’єра «Поль та Віргінія». Обидва переклади як щодо мови, так і щодо поетичної форми ще залишають чимало бажати, але stat pro facto voluntas. Крім цього, в «Зорі» зустрічаємо переклади кількох творів англійських і німецьких, а в названому вже збірнику «Вперед» – досить вдалий переклад кількох віршів Некрасова. От і все чим можемо похвалитися в цій ділянці.

Ще убогішим є приріст драматичної поезії, бо, крім драматичних творів українця Бораковського, що вийшли у Львові окремою книжкою, галичани нічого оригінального не дали. Правда, на сцені українського театру ми бачили в цьому році нову історичну драму Осипа і Володимира Барвінських під назвою «Полуботок», але, наскільки можна судити з вистави, ця драма, з політичних мотивів дуже обрізана цензурою, має більшу цінність публіцистичну, ніж літературну.

В царині повісті й новели в Галичині теж цілковитий застій. «Зоря» минулого року подавала своїм читачам майже винятково українські твори, зрештою не особливої вартості, крім хіба великої і гарної повісті Нечуя-Левицького «Старосвітські батюшки і матушки», відомої вже до цього часу з сторінок «Киевской старины». В новому місячнику «Правди» вийшла також друга повість цього самого автора під заголовком «Пропащі». Гарний талант початківця виявився на Буковині в особі панни Є. Ярошинської, яка своїми новелками, взятими з життя, підтримує виключно буковинські видання. З іншомовних романів у «Бібліотеці Діла» перекладено «Преступление и наказание» Достоєвського, «Обломов» Гончарова (цей останній з невдалими скороченнями) та «Niziny» Ожешко.

З наукових праць в першу чергу слід відзначити велику і старанно опрацьовану «Історію літератури руської» Огоновського, яка вже три роки друкується в «Зорі». Два роки вже триває нова доба – література XIX віку. Автор не дає повного історичного розвитку літературного процесу, а ділить його на розділи: епіків, ліриків, драматургів і прозаїків. У кожному розділі переходить від одного автора до другого, переказує біографію та розглядає важливіші твори etc.

Важливий матеріал для історії української літератури в Галичині зібрав Іван Левицький у першому томі своєї «Руської бібліографії XIX віку» (1801 – 1860), який власне було закінчено в грудні. З інших українських наукових праць наведу «Русини в Америці» (в часописі «Товариш») М. Павлика, «Молоді літа Федьковича» (в «Правді») І. Франка, «Хроніка русинської духовної семінарії від початку до р. 1888» Чарнецького, що є збіркою цікавих матеріалів до історії нашого культурного розвитку. Гарне наукове видання під заголовком «Руська школа» почало виходити на Буковині; це – квартальний журнал педагогічно-історичного змісту; в минулому році вийшов тільки один номер, який, крім інших дрібніших праць, містить цінну працю професора С. Смаль-Стоцького про інтелектуальний розвиток Буковинської України.

Примітки

Вперше під назвою «Literatura rusińska w r. 1888» надруковано польською мовою в додатку «Przegląd literacki» до газети «Kraj», 1889 р., 17 (29) березня, с. 8 – 9. Підпис: Taras.

Подається в перекладі за першодруком.

в збірнику…, що його видав К. Трильовський у Чернівцях… – див. рецензію І. Франка «Збірник К. Трильовського» і примітки до неї.

крім одного українського твору… – І. Франко мав на увазі поему «Кудеяр», надруковану за підписом Невідомий у збірнику «Вперед!» (Чернівці, 1888, с. 25 – 43).

Посмертний твір Спиридона Осташевського… – Йдеться про книжку «Сто байок, а в них найдете більше як сто правд, написав для руського мира Спиридон Остоя Осташевський», Львів, 1889.

Гірницький Євген (1859 – 1913) – священик, свій переклад «Орлеанської діви» Ф. Шіллера видрукував у «Зорі» 1888 р.

Бернарден де Сен-П’єр (1737 – 1814) – французький письменник і пост, представник сентименталізму. Написав роман-ідилію «Поль і Віргінія».

досить вдалий переклад кількох віршів Некрасова. – В збірнику було вміщено переклади п’яти поезій Некрасова.

крім драматичних творів українця Бораковського… – Йдеться про «Збірник драматичних творів» (Львів, 1888) маловідомого українського письменника з Наддніпрянщини Григорія Максимовича Бораковського (1846 – 1890).

нову історичну драму Осипа і Володимира Барвінських під назвою «Полуботок»… – Повна назва п’єси «Павло Полуботок». У газеті «Kurjer Lwowski» 3 листопада 1888 р. (№ 306) І. Франко надрукував рецензію на виставу цієї п’єси.

Барвінський Осип Григорович (1845 – 1889) – уніатський священик, автор п’єс консервативного змісту.

великої і гарної повісті Нечуя-Левицького «Старосвітські батюшки і матушки»… – Твір І. С. Нечуя-Левицького «Старосвітські батюшки і матушки. Повість з життя українського духовенства 20-х років віку XIX» опубліковано в «Зорі», 1888 р., № 1 – 24. Першодрук цієї повісті – «Киевская старина», 1885 р., № 1, 8, 9.

В новому місячнику «Правди»… – Цей журнал виходив із перервами; в 1888 р. був відновлений після чотирирічної перерви.

друга повість цього самого автора під назвою «Пропащі». – Ця повість І. Нечуя-Левицького була надрукована у додатку до «Правди», 1888 р., вип. 1 – 3.

Ярошинська Євгенія Іванівна (1868 – 1904) – українська письменниця, педагог, громадська діячка. У своїх творах реалістично відобразила життя Буковини кінця XIX – початку XX ст.

у Бібліотеці «Діла»… – Йдеться про «Бібліотеку найзнаменитших повістей», літературний додаток до газети «Діло». З 1881 по 1891 р. вийшло 35 томів «Бібліотеки», в якій були видані твори М. Гоголя, О. Бальзака, Ч. Діккенса.

наведу «Русини в Америці» (в часописі «Товариш») М. Павлика, «Молоді літа Федьковича» (в «Правді») І. Франка, «Хроніка русинської духовної семінарії від початку до р. 1888» Чарнецького… – Стаття М. Павлика опублікована в «Товариші», 1888, № 1, с. 31 – 52; стаття І. Франка під назвою «Молодий вік Осипа Федьковича». – в «Правді», 1888 р., с. 59 – 66, 125 – 132. Простора розвідка «Хроніка духовної семінарії львівської од 1783 до 1888 р.» краєзнавця В. А. Чарнецького (1837 – 1900) надрукована в «Ділі», 1888 р., №№ 166 – 171, 173, 174, 176 – 179, 188, 190, 224, 225, 227, 228, 234, 240, 255, 256, 272, 275, 278, 282 за підписом В[асиль] з С[ільця Белзького].

Руська школа – науково-педагогічний журнал, який видавало українське товариство «Руська школа» (на Буковині). Виходив у Чернівцях (1888 – 1891).

працю професора С. Смаль-Стоцького… – Йдеться про статтю С. О. Смаль-Стоцького «Нова руська школа», опубліковану в журналі «Руська школа», 1888 р., № 1, с. 1 – 17.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 27, с. 268 – 270.