[Рец.] «Буковинська Русь»
Іван Франко
«Буковинська Русь, культурно-історичний образок. Написав проф. д-р Ст. Смаль-Стоцький. Накладом «Буковини». Чернівці, 1897. стор. 293, 16°.
Хоча на титулі виставлено 1897 рік, книжка появилася тільки в початку 1900-го, а «послісловіє» її датоване груднем 1899 р. Се виясняється тим, що книжка – передрук із фейлетонів, які поміщувалися в часописі «Буковина», були перервані на довший час і докінчилися тільки в 1899 р.
В тій книжечці мусимо повітати перший систематичний і на основі документального матеріалу зроблений огляд історії, просвітнього, літературного і національно-політичного руху Буковинської Руси, огляд, якого для Галицької Руси, на жаль, ще не маємо і не швидко будемо мати.
Праця проф. Стоцького складається з 13 розділів:
1. Коротенький огляд історії Молдавської Русі;
2. Прилучення Буковини до Австрії;
3. Буковина в часі прилучення до Австрії;
4. Початки шкільництва на Буковині;
5. Доля народного шкільництва на Буковині від рр. 1786 – 1868;
6. Наука в школах народних;
7. Нова школа народна;
8. Перші вищі заклади наукові на Буковині;
9. Зародки руського письменства на Буковині;
10. Наука руської мови в школах середніх на Буковині;
11. Пробудження почутгя національного на Буковині;
12. Початки організації національного руху на Буковині;
13. Товариство «Руська бесіда» в Чернівцях.
Слово на закінчення.
Вже з сього змісту видно, де лежать сильні, а де слабі боки сеї праці. Головна її сила – вияснення історії і стану руського шкільництва на Буковині від його початків і досі, і тут автор, опираючися на урядових документах, дає справді багатий і неоціненний матеріал. Розділи, де говориться про давню історію Буковини, з конечності основані на джерелах другої і третьої руки; розвій економічного і громадського життя ледве порушений при різних нагодах, але не оброблений систематично.
Те саме треба сказати й про історію літературного руху руського на Буковині. Автор подав деякі цікаві причинки з рукописів і рідких старих друків (приміром], із книжечки віршів Ферлеєвича, вид[аної] 1849), але не дає (бо й не може ще дати) повної історії руського письменства на Буковині, не розбирає діяльності новіших буковинських поетів: Воробкевича, Федьковича і письменників наймолодшої генерації, ані не подає історії буковинсько-руських періодичних видань. Усе се буде можливе по доконанні цілого ряду монографій, для яких отся праця може вважатися доброю рамою.
Автор і сам бачить ті прогалини, але розуміє дуже добре, що й та часть праці, яку він тепер має змогу зробити, має свою велику вагу. Додаймо, що праця проф. Стоцького писана живо, гаряче; він оглядає історію справи, до якої прилип усією душею, справи любої і дорогої йому. Він остро судить усіх тих, хто, по його думці, шкодив тій справі, але при тім оком об’єктивного вченого з-поза деталів і особистих інтересів уміє добачувати все одно головне: елементарний зріст сили, освіти і свідомости руського народу. З сього погляду книжка проф. Стоцького впливає на нас, як подув свіжого вітру в спеку: вона освіжує, додає сили.
Примітки
Уперше надруковано в журн.: ЛНВ. – 1900. – Т. 9. – Кн. 2. – С. 43, за підп.: І. Ф.
Подається за першодруком.
Смаль-Стоцький Степан Осипович (1859 – 1938) – український мовознавець, літературознавець і культурно-освітній діяч, професор Чернівецького університету (1885 – 1918). Співредактор газети «Буковина».
Ферлеєвич (Ферлієвич) Василь Іванович (1783- 1851) – український письменник, автор збірки «Пісні, псальми або вірші…» (Чернівці, 1849), до якої ввійшли релігійні пісні з нотами й вірші на релігійно-етичні теми.
Воробкевич Григорій Іванович (1838 – 1884) – український поет, підписувався псевдонімом Наум Шрам, мав брата Сидора Івановича (1836 – 1903) – українського письменника, композитора, що підписувався псевдонімом Данило Млака.
Олена Луцишин
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 251 – 252.