Моя пісня

Моріс Розенфельд

Переклад Івана Франка

О, вірте, не золота бренькіт мені

Викликує з серця пісні,

Не ласка панів та принуки

Настроюють струн моїх звуки.

Тільки рабське зітхання й стогнання

Викликає мій спів,

Та горюче співання й благання

За моїх убогих братів.

Оттак зійшла юність, неначе у сні,

І мужа знесилюють труди.

Чим можуть за теє віддячить мені

Убогії люди?

У них лише сльози за сльози тепер

Замість золотої мамони, –

На сльози то я – міліонер

І плачу за міліони.

Примітки

Вперше надруковано у львівській газ.: Неділя. – 1911, – № 24. – І і червня. – С. 3. Переклад передруковувався у т. 27 30-томного видання Творів І. Франка (X., 1929) та у зб.: «Мозаїка» (Львів, 2001). Разом із перекладом вірша «Пісня робітників» він готувався для вміщення у 50-томному Зібранні творів, але був знятий.

Переклад записано на арк. 17 зазначеного вище рукопису рукою Тараса Франка. Датування: 20. XI.1911.

Публікується за вказаним записом.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 715.