Моєму читачеві

Іван Франко

Мій друже, що в нічну годину тиху

Отсі рядки очима пробігаєш

І в них народному заради лиху

Чи власним болям полекші шукаєш, –

Коли тобі хоч при одному слові

Живіше в грудях серце затріпоче,

В душі озветься щось, немов луна в діброві,

В очах огонь сльозу згасить захоче, –

Благословлю тебе, щоб аж до скону твого

Доніс ти серце чисте й щиру душу

І щоб ти не зазнав сирітства духового,

В якому я свій вік коротать мушу.

17.IX 1905

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Semper tiro», с. 5 – 8.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 102.