Надія Дмитрівна Зайончковська

Іван Франко

Надія Дмитрівна Зайончковська, з роду Хвощинська, одна з найкращих російських письменниць, що писала під псевдонімом В. Крестовский, померла дня 20 цього місяця. Народилася 1825 року в Рязані. На літературну ниву вступила ще до 1848 р.

Вона писала вірші, а згодом великі, але слабкі романи, на які довгий час ніхто не звертав уваги і які сьогодні майже зовсім пішли в забуття. Лише за останні 15 років її талант несподівано заяснів у дрібних нарисах і етюдах, в основному з життя сучасної російської молоді. Особливо відзначається надзвичайною майстерністю форми, тонкістю психологічного аналізу та глибоким почуттям збірка таких нарисів під назвою «Альбом. Группы и портреты» і незакінчений (внаслідок заборони цензурою) роман «Былое» та інші речі з 1870-х і 80-х років. Всі ці речі огорнуті хмарою тяжкої меланхолії і туги і справляють враження тихих стогонів, що доходять з-поза мурів тюрми, при тому всьому далекі від песимізму і патології інших російських письменників.

В останні роки Зайончковська, прибита недугою і боротьбою з царською цензурою, залишила оригінальну творчість і прагнула бодай фантазією перенестися в інший, кращий і більш людський світ, перекладаючи російською мовою новели сучасних італійських письменників, особливо тих, які черпають теми з народного життя. Шана пам’яті цієї мужньої і заслуженої робітниці на ниві вільного слова і вільної думки!..

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», 1889 р., 28 червня, с. 3. Підпис: Iw. Fr.

Подається в перекладі за першодруком.

Народилася 1825 року в Рязані. – Н. Д. Зайончковська (літературний псевдонім – В. Крестовський) народилася 1824 р. в тодішньому Пронському повіті Рязанської губернії. Письменниця співробітничала в «Современнике» і «Отечественных записках». У відтворенні провінційного побуту була близька до російських демократичних письменників.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 27, с. 330.