14.12.1886 р. До Елізи Ожешко

Szanowna Pani!

Dawno i nagle jakoś przerwała nasza korespondencja. Przypuszczam, że narobiłem Wam kłopotu moją posyłką ukr[aińskiej] książeczki, gdyż od tego czasu napróżno oczekuje, od Was jakiejkolwiek wiadomości. Ośmielam się obecnie znowu nadokuczyć Wam obecnym listem, przy którym dołączam prospekt wydawnictwa, które zamierzyłem rozpocząć. Prawda, początkowy zamiar – wydawać «Postup» w formie miesięcznika, pod naciskiem naszych fatalnych stosunków cenzurowych uległ zmianie o tyle, że zamiast miesięcznika jestem zmuszony wydawać pismo zbiorowe większej objętości (25 – 30 arkuszy druku), przynajmniej dwa razy do roku.

Czy nie zagniewacie się, Szanowna Pani, jeżeli i do Was udam się z prośbą – zaszczycenia mego wydawnictwa choć maleńkim przyczynkiem Waszego znakomitego pióra? Prawda, nasi galicyjscy rusyni znają Wasze prace z oryginału, lecz mało kto z nich zna Was jako przyjaciółkę naszego narodu i naszego narodowego rozwoju. Na wstyd też naszej, chociaż ubogiej literaturze, żądny z Waszych utworów nie był dotychczas przełożony na naszą mowę. Szczerze pragnę, żeby «Postup» w tym względzie zrobił początek i mógł bliżej poznajomić ukraińską publiczność z talentem i sposobem myślenia jednej z najsympatyczniejszych autorek Słowiańszczyzny.

Z prospektu mego, który pozostaje też programem pisma zbiorowego, osądzicie, Szanowna Pani, czymbyście najlepiej mogli się przyczynić do mego wydawnictwa. Zresztą nie potrzebuję Was uprzedzać, że czy to nowela, czy artykuł krytyczny Waszego pióra będą mi równie pożądane i z wdzięcznością przyjęte.

Przy tej sposobności zasyłam Wam serdeczne pozdrowienie z życzeniem wesołych świąt i pomyślnego nowego roku.

Wasz Iwan Franko.

Lwów, ulica Gołębia, N 9. D[nia] 14/XII 1886

Шановна пані!

Давно і якось раптово перервалося наше листування. Припускаю, що я наробив Вам клопоту моєю посилкою української книжечки, бо ж від того часу даремно очікую від Вас якоїсь відомості. Тепер насмілююся знов докучати Вам цим листом, а до нього долучаю проспект видання, яке я задумав розпочати. Правда, початковий намір – видавати «Поступ» у формі місячника – під тиском наших фатальних цензурних відносин змінився настільки, що, замість місячника, я змушений видавати збірник більшого об’єму (25 – 30 аркушів друку), принаймні два рази на рік.

Чи не загніваєтеся, шановна пані, коли я і до Вас звернуся з проханням – зробити честь моєму виданню хоч невеликим твором Вашого прекрасного пера? Правда, нашим галицьким русинам відомі Ваші праці з оригіналу, але мало хто з них знає Вас як друга нашого народу й нашого національного розвитку. До того ж на сором нашій, хоч і убогій літературі, жоден з Ваших творів досі не перекладений на нашу мову. Щиро хотів би, щоб «Поступ» зробив у цьому напрямі початок і міг ближче познайомити українську суспільність із талантом і способом мислення однієї з найсимпатичніших авторок Слов’янщини.

З мого проспекту, який є також програмою збірника, Ви зорієнтуєтеся, шановна пані, чим Ви могли б найкраще причинитись до мого видання. А втім, міг би не нагадувати Вам, що і новела, і критична стаття Вашого пера будуть однаково бажані та прийняті з вдячністю.

При цій нагоді передаю Вам сердечний привіт із побажанням веселих свят і щасливого Нового року.

Ваш Іван Франко.

Львів, вулиця Голембя, № 9. 14/ХІІ 1886

Примітки

Вперше надруковано: Orzeszkowa Eliza. Listy do literatów i ludzi nauki, t. 2, cz. 2, s. 271 – 272.

Лист написаний польською мовою. В українському перекладі вперше надруковано в журналі «Літературна критика», 1940, № 6, с. 35 – 36 (публікація М. Возняка «Еліза Ожешко й Іван Франко у взаємному листуванні»).

Автограф зберігається в Інституті літературних досліджень Польської Академії наук.

Подається за фотокопією (ІЛ, ф. 3, № 1139).

…я наробив Вам клопоту моєю посилкою укр[аїнської] книжечки… – У листі-відповіді від 23 грудня 1886 р. Е. Ожешко писала з цього приводу: «Я повинна була подякувати Вам за прислану книжечку, яка не завдала мені жодного клопоту» (ІЛ, ф. 3, № 1608, с. 575).

…проспект видання, яке я задумав розпочати. – Йдеться про проспект журналу «Поступ».

…до Вас звернуся з проханням… – У листі від 23 грудня 1886 р. Е. Ожешко відповіла:

«…Ваше запрошення до співробітництва в «Поступі», може, найприємніше, а напевно одне з небагатьох найприємніших, яке коли-небудь я одержала. До 1 січня замало вже часу, але до найближчого номера Вашого часопису бажаю конче написати або яку картинку з життя білоруського народу, або статейку про українську літературу. Отже, напишіть мені з своєї ласки, коли вийде цей найближчий номер, бо пишете в листі, що це не буде стисло місячник, та коли маю прислати Вам свою малу працю?» (ІЛ, ф. 3, № 1608, арк. 576).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 93 – 95.