«Wisła», 1893 р.

Іван Франко

Вийшов у світ четвертий випуск VI тому цього відомого етнографічного квартальника, який є славою польської і загалом слов’янської науки. Він містить такі праці:

««Байка угорська» В. Потоцького і «Пся крев» з додатком «Про походження Аттіли»» Ів. Франка; продовження перекладу праці М. Теппена «Мазурські повір’я»; закінчення «Географічної хроніки за 1891 рік» В. Налковського; продовження відомого бібліографічного списку Ст. Цішевського «Хорватсько-сербська фольклористика»; «Причинок до матеріалів про селянський костюм XVI віку» кс[ьондза] Вл. Сярковського; «Етнографічні нотатки з села Кривоволя Люблінської губернії» Щасного-Ястшембовського; відому працю проф. Брюкнера «З минулого польських діалектів», яка містить незнані ще польські тексти з XV і XVI століть; доповідь д-ра Влад. Олехновича «Шляхта і селяни, причинок до антропологічної характеристики людності Люблінської губернії»; «З краю словенців» П. Миклавця; «Провінціалізми в народних діалектах» д-ра Люд. Чарковського і «Зразки народної хорватсько-сербської поезії» С. Ц.

Із розділу «Пошуки» слід відзначити повідомлення Конст. Пшездецького з питальником про те, «як собі наш люд уявляє істоти надприродного світу». П[ан] Цішевський запрошує до збирання матеріалів, зокрема повір’їв і народних пісень про шведів, татарів і турків.

Розділ бібліографії, критики і повідомлень – надзвичайно розлогий. П[ан] Вл. Носковський прихильно оцінює «Галичину» Лімановського, Карлович висловлює кілька дуже влучних зауважень про фольклористичні студії Тілле і Гайдоса. Цей побіжний список ще не дає повного уявлення про все багатство випуску. Підтримка «Вісли» якнайчисельнішими передплатниками повинна бути для інтелігентних поляків, що люблять свій край і свій народ, справою патріотичного обов’язку.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurjer Lwowski, 1893, № 90, 31 березня, s. 5 – 6, без підп. На примірнику газети «Kurjer Lwowski» в НБ ЛНУ (67296 III) є власноручна позначка автора: I. F. Авторство: Мороз М. О. Іван Франко: Бібліографія творів. – С. 259.

Подається за першодруком у перекладі.

Потоцький Вацлав (1621 – 1696) – польський поет, політичний діяч. Був в Україні, де воював під Берестечком (1651) і проти шведів (1656 – 1657), Автор поем «Юдита» (1652), «Віргінія» (1652), повістей «Аргеніда» (видана 1697), «Силорет» (видана 1764), «Хотинська війна» та інших творів.

Налковський Вацлав (1851 – 1911) – польський географ, публіцист, педагог. Автор підручників «Нарис загальної географії» (1887), «Фізична географія» (1904), а також «Великого географічного атласу» (у співавторстві, 1895 – 1906).

Сярковський Владислав (1840 – 1900) – польський етнограф та історик; священик. Автор праць «Весілля селян з околиць Собкова і Хмельника» (1871), «Матеріали до етнографії з околиць Пінчова» (1885), інших праць.

Олехнович Владислав (1848 – 1918) – польський антрополог, лікар. Автор праці «Раси Європи» (1898), інших студій.

Миклавець Петер (1859 – 1918) – словенський критик, публіцист, перекладач. Був активним кореспондентом львівських видань «Правда», «Діло», де опублікував ряд своїх праць.

Чарковський Людвик (1855 – 1928) – польський мовознавець, етнограф, лікар.

С. Ц. – криптонім Станіслава Цішевського.

Носковський Владислав (? – ?) – польський економіст і публіцист.

«Галичина» Лімановського – праця Б. Лімановського «Galicja przedstawiona słowem i ołówkiem» (1892).

Карлович Ян-Александр (1836 – 1935) – польський етнограф, мовознавець, етномузиколог. Редактор «Вісли» (з 1887 р.).

Тілле Вацлав (1867 – 1937) – чеський літературознавець, письменник і фольклорист.

Гайдос Анрі (1842 – ?) – французький історик, етнограф і видавець.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 402 – 403.