Гейне Генріх. Подорож на Гарц

Іван Франко

Львів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки,
1902. V + 88 с.

Передмова

З усіх німецьких поетів XIX віку, мабуть, найбільше пощастилося на переклади українською мовою Генріхові Гейне. Яка була сьому причина – не місце тут входити; досить буде сказати, що з його поетичних творів у нас перекладено з більшим або меншим успіхом майже все найкраще, в тім числі безсмертну «», немало балад та поетичних оповідань із збірки «Romancero», обі більші поеми «Німеччина» й «» та трагедію «Раткліф».

Натомість із прозових творів сього автора, які свойого часу не лише в Німеччині, але скрізь по Європі лунали мов алярмові дзвони лібералізму та радикалізму, а надто визначаються блискучим дотепом та незрівнянними фейерверками стилю, яким перед Гейнем не писав ніхто в Німеччині, а у нас досі не було перекладено нічого, і отсей переклад являється першим почином у тім напрямі.

Перекладати Гейневу прозу – на се справді треба немалої відваги. Тут не досить того поверхового знання німецької мови, яке може вистачити при перекладанні наукових праць або гладкої «холодної» прози інших письменників. Тут треба знати німецьку мову до її найтайніших глибин і найтонших відтінків, треба знати спеціальну мову романтичної доби з її скоками, іронічними зворотами, неологізмами та ліценціями.

До того додайте масу натяків на сучасні обставини, на особи, порядки, літературні кружки та течії, свари та котерії, в яких обертається Гейне. І розуміється, се лише половина трудностей, бо друга половина лежить на боці української мови, яку перекладач повинен знати та опанувати щонайменше так само, як німецьку, щоб передати оригінал хоч у приближенні вірно, та не вронити й тої барвності, їдкості та грації, якою блискотять його сторінки. Наскільки отсей переклад д-ра Черняхівського відповідає сим вимогам, нехай судить критика; вже саме те, що, читаючи його, самі собою формулюються такі високі вимоги від перекладу, промовляє на його користь.

Гейнева «Подорож на Гарц» – се опис одної частини подорожі, яку Гейне дійсно відбув у вересні 1824 р. пішки протягом чотирьох неділь. Крім горішнього Гарца, який описано тут, Гейне обійшов тоді ще й долішній Гарц і часть Тюрингії. Перший нарис опису сеї подорожі був готовий уже при кінці падолиста того самого року. Сам Гейне в однім тогочаснім листі бачив головну прикмету свого писання, а поперед усього отсього опису, в тім, що він називає «die Opposition gegen das abgedroschene Gebräuchliche», а що ми назвали би боротьбою проти шаблону й запліснілої традиції на кожнім полі.

«Подорож на Гарц» вийшла уперве в Берліні в січневих н-рах часописі «Der Gesellschafter», але так обкусана цензурою, що Гейне аж перелякався свого власного твору і зараз узявся перероблювати його. В маю 1826 р. він вийшов у Гамбурзі накладом тамошнього книгаря Кампе разом з іншими Гейневими творами яко перший том серії «Reisebilder».

Книжка мала значний успіх; протягом п’ятьох місяців у самім Гамбурзі продано звиш 500 примірників – як на ті часи, се було багато. У всіх видніших німецьких часописях появилися критики на сю книжку. Ліберальна преса хвалила її, реакційна лютилась і накидалась не лише на книжку, але й особисто на автора. За життя Гейневого надруковано ще чотири видання того його першого прозового твору в рр. 1830, 1840, 1848 і 1856 у збірних виданнях його писань, а надто 1853 р. окреме видання.

Отсей переклад перед надрукуванням порівняв я з німецьким оригіналом і пододавав пояснення до всіх важніших місць, де Гейне натякає на тогочасні обставини та особи. При тім я користувався прегарним критичним виданням д-ра Ернста Ельстера (Heinrich Heine’s sämmtliche Werke. Mit Einleitungen, Erläuterungen, Anmerkungen und Verzeichnissen sämmtlicher Lesearten, von Dr. Ernst Elster. Leipzig. Bibliographisches Institut. Dritter Band).

Примітки

Вперше надруковано у кн.: Гейне Генріх. Подорож на Гарц / Переклад О. Черняхівського з передмовою і поясненнями д-ра Івана Франка. – Львів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1902. – С. III – V. – (Белетристична бібліотека «Українсько-руської видавничої спілки», серія І, № 46), за підп:. Івана Франка.

Подається за першодруком.

Гейне (Гейне) Генріх (1797 – 1856) – німецький письменник, публіцист.

Черняхівський Олександр Григорович (1869 – 1939) – український лікар-гістолог.

…з його поетичних творів у нас перекладено – Уперше переклад з Г. Гейне з’явився в Україні 1853 р. у «Зорі галицькій», його автором був Б.Дідицький. Згодом поезію Гейне перекладали: П. Куліш, Ю. Федькович, М. Старицький, А. Кримський, В. Щурат, В. Масляк, М. Коцюбинський, Леся Українка (зокрема, 1892 р. переклала разом з М. Славинським «Книгу пісень»; 1900 р. – поему «Атта Троль», деякі твори зі збірки «Романсеро»), П. Грабовський (уривки з поеми «Німеччина»), Б. Грінченко, О. Маковей та ін.

1892 р. І. Франко видав збірку власних перекладів («Вибір поезії Г. Гейне. Переклав і пояснив Ів. Франко»), до якої увійшли вірші Гейне, об’єднані під назвою «Байки для дітей», і поема «Німеччина». Станом на 1892 р. було уже стільки поетичних перекладів з Гейне, що це стало навіть предметом окремого дослідження (див.: Маковей О. Про руські переклади з Г. Гайного // Зоря. – 1892. – № 19 – 21).

Гарц – гірський масив у Німеччині.

Тюрингія – історична область у Німеччині, у давнину населена тюрингами, групою германських племен, які у V ст. створили незалежне Тюринзьке королівство на території між Лабою (Ельбою) і Рейном.

«Reisebilder» – «Подорожні картини» (т. 1 – 4, 1826 – 1831) – цикл прозових творів Гейне, до якого, крім «Подорожі на Гарц» (написана 1824 р.), входять «Ідеї. Книга Ле Гран», «Італія. Мандрівка з Мюнхена в Геную» та ін. Зразок нового художньо-публіцистичного жанру в німецькій літературі.

Ельстер Ернест (Ернст; 1860 – 1940) – німецький історик літератури, дослідник і видавець творчості Г. Гейне, упорядник його вибраних творів (Heinrich Heine’s sammtliche Werke. Mit Einleitung, erläuternden Anmerkungen und Verzeichnissen sammtlicher Lesearten von Dr. Ernst Elster. – Leipzig, Bibliographisches Institut, ohne. J[ahr]. – Bd. I – 2), редактор першого критичного видання творів в сімох томах (Heinrich Heine’s sämtliche Werke / Hg. von E. Elster. – Leipzig: Bibliographisches Institut, 1887 – 1890). Останнє видання зберігається в особистій бібліотеці Франка в НТШ (№ 972 – 978).

Наталія Тихолоз

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 367 – 369.