Сцени із поеми Гюстава Флобера «Покуса Св. Антона»

Іван Франко

В минувшім річнику «Друга» ми подали нашим читателям одну характеристичну сцену із флоберового роману «Salambo». Тепер отсе подаємо три уступи із найзнаменитшого твору великого французького реаліста «La tentation de st. Antonie». Сесь величний твір, що стоїв авторові мало що не 20 літ труду, представляє нам широку картину душевної муки самотного пустинника-аскета і в чудних, страшних картинах зображує повстання і розвій того світу понять, котрий ми обнимаємо назвою «міфічно-релігійні вірування», а заразом показує чоловіка, як він жиє під вліянієм тієї величезної сили.

І ось до яких оконечних переконань доходимо, перечитавши Флоберову легенду: перших початків релігійних міфів належить шукати в тім, що первісний чоловік, не розуміючи явищ природи, їх обожав. Нема в світі такої річі, такого потвору, такої бридоти, котрій би люди коли-небудь не віддавали божеської честі. Релігія, будь вона найідеальніша і найвикінченіша в своїх догмах, не змінює природи чоловіка, не поправляє його в глибині його власної душі, – зробити се може одна тільки наука.

[Ми застерігаємся на тім місці проти усякого фальшивого зрозуміння повищих слів. Гадки сесі – не наші власні, а Флоберові; вони становлять головну заснову його легенди. Маючи на цілі познайомити нашу публіку постепенно з новішою школою французьких реалістів, ми зачали від Флобера, значить, не можемо минути його найзнаменитшого твору, І ось чому повищі, впрочім доразу об’єктивні гадки мусили появитися на листах нашого письма. Примітка редакції].

Примітки

Вперше надруковано у журн. «Радянське літературознавство», 1959, № 6, с. 134.

Подається за чорновим автографом, що зберігається в архіві письменника (ф. 3, № 212, с. 293 – 294).

Замітка була написана як передмова до перекладу уривків з драми Г. Флобера «Спокуса святого Антонія», що призначався до публікації в журналі «Друг». З невідомих причин переклад не був опублікований.

Автограф записаний в загальному зошиті перед текстом перекладу, виконаним невідомою особою і підписаним «24/V Б.» (можливо, Белей).

«В минувшім річнику «Друга» ми подали нашим читателям одну характеристичну сцену…» – Йдеться про переклад уривка з роману Г. Флобера «Саламбо», надрукованого в журналі «Друг» (1876, № 21, с. 326 – 328).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 26, с. 60.