Новий сербський місячник «Стража»

Іван Франко

«Стража», кньига за науку, кньижевност и друштвени живот. Година прва. Свеска за сертембар и октобар 1878-ме године. Уредник Л. Пачу. Нови Сад, изданье штампарие А. Паєвича

Від вересня сього року почав у Новім Саду виходити новий сербський місячник «Стража» книжками в 10 листів печ. 8°. Місячник сей містить оригінальні наукові та популярні розвідки, переводи заграничних белетристичних творів, оригінальні та переводжені стихи, дописи про різні біжучі діла як самих сербів, так і других слов’янських і неслов’янських народів, нарешті літературну критику і бібліографію.

Ми не беремся обширно судити о становищі сього нового сербського місячника серед сучасної сербської літератури, ані о його можливім вліянні на сербську суспільність, бо про се все ми не знаємо. Тільки читаючи «Стражу», мимоволі запитуємо себе: чи сей новий місячник не є надто теоретичний, надто відірваний від сербських обставин і життя сербського народу? Нам би дуже бажалося прочитати і пізнати з нього бодай почасти, як живе сербський народ, які його звичаї, ступінь розвиття, бажання і статки, а із «Стражі» сього не бачимо.

Кажу ще раз – ми не хочемо робити з того закиду для її редакції, бо не знаємо прочої літератури сербської. Може бути, що діло збирання, зводження докупи матеріалів з народного життя взяло на себе яке друге видавництво, може бути, впрочім, що матеріал такий зібраний і використаний уже давніше, може, впрочім, і то бути, що потреба такого матеріалу, у сербів зовсім не така велика, як, напр., у нас. Хто знає, – усе може бути. Жаль тільки, що «Стража» досі не подала в тім згляді нічого, що могло би дати певну опору сяким або таким догадкам.

Між її белетристикою бачимо перевод великої книги Віктора Гюго «Історія одного проступку», перевод (чи не трошки запізнений?) «Ревізора» Гоголя, а не бачимо ні одної картинки, ні одної повістки з життя сербського народу, що для нас було би найцікавіше. Між її дописами є й стаття Лаврова «О завданнях робітницького соціалізму», і коротенька характеристика життя румунів, і обширна стаття про «наслідки війни», і стаття про німецьких соціал-демократів, а нема нічого про сербського мужика, робітника та хлібороба. Між науковими статтями є обширні «Літературні письма» д. Тод, держані зовсім абстрактно, «на висоті теорії», є цікаві і дуже важні виїмки з писем знаменитого сербського діяча-мислителя Свєтозара Марковича про виховання і соціалізм, є і популярне представлення добутків наукових (статті про «матерію» і «силу»), але нема нічого про економічний стан сербського народу.

Хоть і як нерадо, а мусимо пожалуватись на редакцію «Стражі» за сесю хибу; представлення життя і економічних обставин сербського народу принесло би, безперечно, і для самої сербської інтелігенції немалу користь, і для нас, не знаючих майже зовсім життя братнього сербського народу, зробило би «Стражу» цінним і важним здобутком. Розуміється, і за те, що вона досі зробила, належиться їй повне узнання, особливо за статті про матерію і силу, і за печатання прехороших, багатих думками, живо і зрозуміло писаних писем Свєтозара Марковича. Жаль тільки, що редакція не подала про нього обширнішої, докладної студії, котра би познакомила ширшу слов’янську громаду з його роботою і заслугами.

Примітки

Вперше надруковано у зб. «Молот», 1878 р., стор. 216.

Подається за першодруком.

«Стража» – сербський щомісячний літературно-науковий та громадський журнал. Виходив 1878 – 1879 рр. у місті Новий Сад.

..великої книги Віктора Гюго «Історія одного проступку»… – памфлет «Історія одного злочину», спрямований проти захоплення влади Наполеоном III та його реакційного режиму.

Лавров Петро Лаврович (1823 – 1900) – російський публіцист 1 соціолог, ідеолог революційного народництва.

Маркович Свєтозар (1846 – 1875) – сербський революціонер-демократ, філософ-матеріаліст, публіцист і літературний критик.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 26, с. 94 – 95.