Притчата за еднорога и нейният български вариант

Іван Франко

От Иван Франко в Лвов

Під таким заголовком вийшла болгарською мовою брошурка, відбитка з XIII тому «Сборника за народни умотворения», що видається болгарським міністерством просвіти у Софії.

Ся праця (51 сторін великої 8-ки) є частина обширної праці д-ра Франка про Варлаама і Йоасафа і спеціально виказує літературну історію притчі про «Чоловіка у балці». Ся притча на слов’янськім, правдоподібно болгарськім грунті дуже вчасно перероблена була на «Притчу о багатих» і під таким титулом з додатком «от книг болгарских» дуже часто переписувалася на Русі і в Сербії. Автор слідить походження сієї притчі з Індії, а в болгарській переробці добачує сліди богомильства.

Примітки

Уперше надруковано в журн.: Житє і слово. – 1897. – Т. 6. – Кн. 1. – С. 96, без підп. Авторство: Дорошенко В. Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання / Матеріали до української бібліографії, видає Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка. – Львів, 1918. – Т. 4. – Вий. 1. – С. 155 (№ 3241); Мороз М. О. Іван Франко. Бібліографія творів. – С. 293 (№3417).

Це Франків анонс на власну розвідку, надруковану в перекладі болгарською мовою («Притчата за еднорога и нейният български вариант», що означає «Притча про єдинорога та її болгарський варіант») у софійському журналі «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина» (1896. – Кн. 13. – С. 570 – 620) та окремим відбитком (Софія, 1896. – 52 с.).

Подається за першодруком.

Ся праця… є частина обширної праці д – ра Франка про Варлаама і Йоасафа… – Про свою працю «Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія» (Записки НТШ. 1895. – Кн. 4; 1896. Кн. 2; 1897. – Кн. 4, 6; окремий відбиток: Львів, 1897) та дослідження притчі про єдинорога у давньоболгарському варіанті І. Франко зазначив 18 січня 1909 р. в листі (написаному рукою сина Петра за підп.: І. Ф.) до редакції видавництва «Herders Konversations Lexikon»:

«На дисертацію до докторату подав докладну студію про старохристиянський роман про Варлаама та Йоасафа з окремими дослідженнями притчі про однорожця староболгарської переробки, як тоді мені видавалось. Розвідку про самий роман я пізніше ґрунтовно переробив і розширив докладним аналізом змісту: вона появилась у 1896 – [І8]97 рр. в українських “Записках Наукового товариства ім. Шевченка” у Львові, а також окремим відбитком. Розвідку про притчу про однорожця я теж переробив і доповнив новою літературою. Вона з’явилась у болгарському перекладі в “Сборнику” болгарського міністерства освіти, Т. XIII».

Богомильство – релігійне вчення, що виникло в Болгарії першої половини X ст. Засновник – священик Єремія Богумил. Прихильники цього вчення відкидали церковну ієрархію, храми, таїнства й обряди, не визнавали Старого Завіту, поклоніння хресту, святим мощам. У XIV ст. це вчення переродилося в релігійне сектантство.

Андрій Франко

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 62.