Заява

Іван Франко

З приводу моєї статті п[ід] з[аголовком] «Причинки до автобіографії», поміщеної в 9 ч[ислі] «Неділі», я одержав від перекладача моїх оповідань на російську мову д. Гр. Войташевського лист із д[ня] 8. III, в якім він домагається спростування мого твердження, буцімто він видав книжечку моїх оповідань «без повідомлення і якого-будь відшкодування» мене як автора.

Простую се твердження остільки, що справді від д. Войташевського я одержав був лист через канцелярію Наукового товариства імені Шевченка з просьбою, аби я дозволив йому перекласти на російську мову і видати два мої оповідання – «До світла!» і «Ріпник». На сей лист відписав зараз же д. В. Козловський, що тоді заступав місце секретаря в канцелярії товариства, ось яку кореспондентку:

«Високоповажаний товаришу! Доктор Ів. Франко передав мені Ваш лист і просив повідомити, що він дає свою згоду на видання в російськім перекладі оповідань «До світла!» і «Ріпник». Щиро здоровлю, В. Козловський».

Побачивши мої оповідання в перекладі, доконанім не одним, але двома перекладачами, і видані в публікації, призначеній на широке розповсюднення, та видавані приватним видавництвом «Книгоиздательство «Польза», В. Антик и Ко» в Москві, обчисленим, очевидно, на книгарський зиск, я, здається, мав повне право написати те, що написав.

Знаючи російські порядки, по яким заграничний автор не має права домагатися від російських видавців ніякого відшкодування за право передруку або перекладу своїх творів, я й не ставив такого домагання до д. Войташевського ані до московської фірми, а тільки зазначив сам факт.

Примітки

Вперше надруковано в газ.: Неділя. – 1912. – № 11. – 17. III. – С. 7 – 8, за підп.: Іван Франко.

Подається за першодруком.

З приводу моєї статті п[ід] з[аголовком] «Причинки до автобіографії»… – ця стаття була відгуком І. Франка на переклади його творів «Ріпник» і «До світла!» російською мовою (Франко Иван. К свету! На промыслах / Перевод с украинского Г. Войташевского и М. Новиковой. – Москва: Книгоиздательство «Польза» В. Антик и Ко, [без року]. – Универсальная библиотека. Ч. 423. 10 к.) та спростуванням чи уточненням окремих фактів з життя письменника, неправильно висвітлених у передмові Г. Войташевського до цього видання.

…спростовання мого твердження – Мається на увазі таке зауваження І. Франка у статті «Причинки до автобіографії»:

«Добрим російським звичаєм видання виходить без повідомлення і будь-якого відшкодування автора; мабуть, девіз московського товариства “Польза” треба би докладніше висловити “Собственная польза”» (39, 36).

Козловський Всеволод (1877 – ?) – громадський діяч, бібліотекознавець, секретар редакції першого українського щоденника у Києві «Громадська думка» (1906). Від 1906 р. жив у Львові. Був адміністратором видань НТШ.

Побачивши мої оповідання в перекладі, доконанім не одним, але двома перекладачами… – Г. Войташевським та М. Новиковою.

Наталія Тихолоз

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 883.