К. Арабажин. Галицко-русское литературно-общественное движение
Іван Франко
Під таким заголовком появилася в VII томі російського «Энциклопедического словаря» обширна (17 шпальт тісного друку в форматі німецьких лексиконів) стаття молодого київського ученого, знайомого многим галичанам Костя Арабажина, в котрій систематично зведено докупи і в відповіднім світлі поставлено велику масу фактів з нашого суспільного і літературного життя від кінця XVIII віку аж до остатніх часів.
Д[обродій] Арабажин звісний в ученій літературі як автор обширної книги про Бродзінського; отся стаття доказує, що він не менше пильно і старанно занімається і рідними, українськими справами, а особливо Галичиною. Особливо інтересний початок його статті, де він вказує на одноцільність розвою Галичини під Австрією з тим, що Австрія застала з польських часів, і далі на перші пориви до організації освітньо-літературної праці русинів в часи реставрації по скінченні війн наполеонських. Ся частина його роботи тим цінніша, що досі для неї дуже небагато ще зведено і оброблено матеріалу.
Гарно і фактично вірно показаний далі рух, викликаний Шашкевичем, Вагилевичем і Головацьким. Багато фактів зведено для історії 1848 року, хоч історія та не схарактеризована так всесторонньо, як би того треба; та тут не вина автора, а недостаток праць, з котрих він міг би був черпати. Часи від 1849 до 1859 року пропущені д. Арабажином, і се ми вважаємо важною хибою його праці. Звісно, багато позитивного про ті часи годі сказати, та все-таки вже хоч би «Бібліографія» Левицького могла б була дати йому сякий-такий образ тодішньої продукції духової, а для зрозуміння руху 1860-тих років глибший дослід сеї темної доби конечний. Звісно, і тут почасти усправедливлює автора брак відповідних монографій.
Для характеристики дальших часів від 1860 року д. Арабажин розпоряджає доволі багатим матеріалом і користується ним уміло. Кінчить свою працю характеристикою теперішніх галицьких партій і галицької публіцистики. Оригінальних дослідів не дає, але за старанний звід фактів, мало звісних російській публіці, належиться йому повне признання.
Примітки
Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1893, № 1, с. 19.
Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. 3, № 761). Розбіжностей між автографом і першодруком нема.
Подається за першодруком.
Арабажин Костянтин Іванович (1866 – 1929) – російський та український літературознавець і письменник.
Російський «Энциклопедический словарь» – енциклопедія, що видавалась акціонерним видавничим товариством Брокгауз – Єфрон у Петербурзі протягом 1890 – 1907 рр. Вийшло 82 основних і 4 додаткових томи.
Бродзінський Казимир (1791 – 1835) – польський поет, представник пізнього сентименталізму, історик літератури та критик. І. Франко має на увазі книгу К. Арабажина «Казимир Бродзинский и его литературная деятельность» (К., 1891).
…рух, викликаний Шашкевичем, Вагилевичем і Головацьким. – Йдеться про діяльність прогресивного літературного угруповання «Руська трійця», яке утворилося в Галичині наприкінці 20-х років XIX ст. Найактивнішими його учасниками були М. С Шашкевич (1811 – 1843), І. М. Вагилевич (1811 – 1866), Я. Ф. Головацький (1814 – 1888). Твори діячів «Руської трійці» поклали початок нової української літератури в Галичині.
…«Бібліографія» Левицького… – Йдеться про перший том «Галицько-руської бібліографії» І. О. Левицького, який вийшов друком у 1888 р.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 23 – 24.