«У темну ніч я містом тихо брив…»

Іван Франко

У темну ніч я містом тихо брив

І в серці ніс своє таємне горе.

Кругом життя кипіло, наче море,

І блискіт ламп мене дразнив, тіснив.

Край мене шугали швидкії тіні

В театр, на бал, у клуб, в шинок, домів,

Фіакри гуркотали по камінні,

А в далі дзвін понуро щось гримів.

Втім тінь одна шугнула поуз мене:

Вся в чорнім, тихо, звільна йшла вона.

Зирнула – і з душі з самого дна

Знов піднялось все горе утаєне.

Лиш раз зирнула, і крізь пітьму ночі

Той погляд вбився в грудь мою, мов ніж.

О, щоб були мої осліпли очі,

Було б в душі ясніш і спокійніш!

Примітки

Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 234. Умовно датується 1886 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 195, с. 97). На цю тему поет написав вірш польською мовою «W noc ciemna zcicha».

Нижче друкуємо цей вірш за автографом (ф. 3, № 195, с. 10):

W noc ciemną zcicha szedłem po ulicy

I w sercu niosłem ból mój utajony.

Dokoła mnie jak morze życie wrzało

I lamp odblaski oczy me drażniły.

Koło mnie prędkie przebiegały cie[nie,]

Na bal, do szynku, w dom, lub do teatru,

Fiakry hurkotały po kamieniu,

A w dali grzmiał ponuro odzew wozu.

Wtem jeden cień poruszył się przede mną.

Ona szła [w czarnym], ruchem chwiejnym.

Spojrzała, [zaraz] z duszy, z dna samego

Podniosły się ukojone tam cierpienia.

I tylko raz spojrzała, lecz [okrutne]

Spojrzenie to, jak nóz, utkwiło w sercu.

O, gdyby były oczy me oślepły,

Jaśniej by było w duszy drżącej..

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 397, 514.