В альбом п[а]ні О. М.

Іван Франко

У безсонну ніченьку.

Де сум – твій товариш,

Скільки передумаєш,

Скільки перемариш!

Всі прожиті радощі,

Всі пробуті муки

Йдуть, мов тіні тихії,

Держачись за руки.

Йдуть, сміючись, плачучи

Не о власних силах, –

Мрія-бо тужливая

Їх несе на крилах.

Та мені в борбі важкій

З темними думками

Навіть у країну мрій

Шлях заріс тернами.

Криворівня, дня 24 серпня 1902

Примітки

Вперше надруковано в газ. «Діло», 1908, 6 липня (23 червня). Вірш записаний в альбомі знайомої І. Франка Ольги Макаревич. Під віршем вказано місце і дату написання: «Криворівня, дня 24 серпня 1902». Подається за першодруком. Збереглися два автографи вірша, що відрізняються від основного тексту. Перший (ф. 3, № 204):

У безсонну ніченьку,

Де сум – твій товариш,

Скільки передумаєш,

Скільки перемариш!

Перейдуть по серденьку

Довгими рядами

Всі щасливі спомини,

Мов веселі дами.

А за ними прикрості,

Смутки та невдачі,

Мов каліки біднії,

Жебраки ледачі.

У другому автографі (ф. 3, № 232) вірш (датований 10 серпня 1902 р.) включено до циклу «Думки», куди входять ще такі твори: І. «Ой погляну я на поле»; II. «Світ дрімає. Блідолиций…» (див. «Нічні думи» у збірці «З вершин і низин»); III. «У безсонну ніченьку» і IV «Еге, небоже!»:

Еге, небоже!

Дурнями живемо,

Дурнями й помремо.

В тім тільки й діло,

Щоб наше дуренство

Всім в ніс не свербіло.

Під останнім віршем Франко зазначив: «Написано д[ня] 20 серпня 1902».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 346.