Переднє слово
Іван Франко
Видана в р. 1898 накладом студентського товариства «Академічна громада» збірка моїх поезій «Мій Ізмарагд» розійшлася вже досить давно, і ще в р. 1909 ухвалила дирекція Українсько-руської видавничої спілки приступити до нового її видання. Я вважав відповідним зробити се видання не повторенням першого, як було з київським виданням «Зів’ялого листя», що вийшло при кінці минулого року з датою 1911, але справді новою книжкою, що мала би самостійний літературний інтерес супроти першого видання. Сам характер збірки, що наслідував потроху староруську збірку поучень та оповідань, відому під назвою «Измарагд», робив можливим розширення її рамок.
Я постановив передрукувати тут цілий ряд своїх віршів, писаних протягом 32 літ, які не ввійшли в давніші мої збірки, а особливо в друге видання «З вершин і низин». Розширивши сам зміст збірки із шістьох на дев’ять розділів, я збагатив деякі розділи першого видання досить значним числом нових поезій, особливо розділи «Паренетікон», «Притчі» та «Легенди», а надто зложив один просторий розділ із принагідних віршів, писаних протягом 30-ліття 1878 – 1907, п[ід] заголовком] «Із злоби дня» і подав на закінчення збірку віршів, призначених для співу, які почасти ввійшли вже в уста широких мас нашого народу і подавали в певних хвилях нашого народного життя оклики, бойові гасла та провідні думки народних рухів.
Переважна часть сеї збірки, що являється під новою назвою – «Давнє й нове», – так само, як і збірка «Мій Ізмарагд», має метою популяризацію багатого скарбу поезії та життєвої мудрості, що міститься в нашім старім письменстві, досі так мало відомім не лише широким народним масам, але також, а може, навіть і ще в більшій мірі, освіченим верствам нашого народу. Власне в сьому напрямі я досить значно новими творами розширив відповідні розділи давньої збірки. Друга характерна прикмета тої давньої збірки, зазначена головно розділами «Поклони», «По селах» і «До Бразілії», виринає в оцій новій збірці ще виразніше не тільки розширенням розділу «Поклони», але особливо розділами «Із злоби дня», та «Гімни й пародії».
Розуміється само собою, що різнородність змісту тих розділів відповідає хоч потроху різнорідності тих явищ публічного та особистого життя, що заповняли останнє 30-ліття. Не можу нарікати на те, щоби при всій обмеженості моїх приватних відносин те життя було вбоге та монотонне. Навпаки, воно дало мені такі враження і такі життєві досвіди, особливо в трьох остатніх роках, якими не кождий може виказатися.
У отсій збірці я навмисне пропустив ряд віршів, друкованих у «Друзі» 1874 – 6 років, збірку «Балади і розкази», видану 1876 р., та віршу «Чигиринський хрест», друковану в календарі на 1877 р. п[ід] заголовком] «Дністрянка», деякі польські вірші, друковані в «Новім зеркалі» та в польських публікаціях, і вірші, публіковані в «Дзвінку». Може, коли трапиться нагода притулите їх до якої нової збірки. Те, що взято до сеї збірки з давніших публікацій, зазначено докладно при кожнім творі.
Львів, дня 30 марта 1911.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 185 – 186.