2. «Дівчино, моя ти рибчино…»

Іван Франко

Дівчино, моя ти рибчино,

Дівчино, кохання моє,

Ти, мого страждання причино,

Скарбнице, що щастя дає!

Обоє підемо, обоє,

В далеку мандрівку життя.

Нічого не страшно з тобою,

Бо ти чудодійне дитя.

Ти стрілиш очима – і горе

Розвієсь, мов мла наверсі;

Всміхнешся – й розбурхане море

Поклониться твоїй красі.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1901, кн. 9, с. 237 – 238.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 103.