«Не винен я тому, що сумно співаю…»

Іван Франко

Не винен я тому, що сумно співаю,

Брати мої!

Що слово до слова нескладно складаю –

Простіть мені!

Не радість їх родить, не втіха їх плодить,

Не гра пуста,

А в хвилях недолі, задуми тяжкої

Самі уста

Їх шепчуть, безсонний робітник заклятий

Склада їх – сум;

Моя-бо й народна неволя – то мати

Тих скорбних дум.

9 мая 1880

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 1, с. 4 (цикл «З «Скорбних дум», І).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 40.