Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] В. В. Попов. «Азбука о хмѣлѣ»

Іван Франко

Известия общества археологии, истории и этнографии при Казанском университете, Том XVII. Вып. 5 – 6. Ст. 349 – 361. Казань, 1901.

В староруськім письменстві був цілий ряд поучень, притч, казок і афоризмів проти п’янства; їх перекладено почасти з грецького, почасти складено на нашім грунті, і в них не раз заховалися нам цінні спостереження та дрібниці з життя, звичаїв та поглядів наших предків. Не всі пам’ятки сього круга були досі опубліковані; найбільше їх опублікували московські вчені Буслаєв і Тихонравов та петерб[урзький] – Срезневський; ще менше зроблено для їх відповідного вистудіювання, бо задля сього треба добре вглибитися в середньовікову літературу, не лише візантійську, але й західноєвропейську, значить, і щодо сього циклу творів іти тою стежкою, яку щодо повістей, легенд, вірувань та обрядів проложили Пипін, Веселовський і їх наступники. Тим часом у Росії не зроблено ще навіть того, що мусило б бути вихідною точкою таких дослідів, тобто систематичного і повного видання текстів з відповідним критичним апаратом, з прослідженням їх філіації та ступня оригінальності поодиноких творів.

До сього круга належить і отся «Азбука, писана о хмелю», опублікована д. Поповим з одинокого звісного рукопису, що колись був власністю В. Ундольського, а тепер лежить у Румянцівськім музеї в Москві і зладжений був у XVII віці. Прикмети язика й правопису показують, що рукопис був зроблений у Московщині. Можемо піти ще дальше і сказати, що й сама азбука була зложена в Московщині, але, без сумніву, її автор, чи радше компілятор, користувався, крім перекладаних писань св[ятих] отців та біблійних, також староруськими, спеціально українсько-руськими творами, такими, як «Моленіє Данила Заточника», проповіді Феодосія Печерського, Кирила Туровського і т. і.

Видавець (чи редакція) лише в трьох місцях показали джерела поодиноких речень, узятих із біблійних писань; надто редакція в кінцевій ноті звернула увагу на близьку схожість деяких уступів з уступами «Притчи о хмѣлѣ» та «Повѣсти о хмѣльномъ питіи»; до сих двох староруських пам’яток слід би додати ще «Слово о чашах», із якого взято, хоч з деякими змінами, один афоризм під буквою «З».

З деталів давнього побуту варто завважити в отсьому творі згадку про братчину в значенні гостини з пиятикою (під «Є»), про музики (сопили, гусли) при пиятиках (під «Л»), про купи в значенні данини (під «Т»), про князя, якого могли його піддані скинути з князівства (під «Т»), про сільських дяків, що хваляться загадками, і про сільських попів, що хваляться грубими молитовниками, де позаписувано багато господарських рад та апокрифічних творів (під «X»).

Кілька разів автор звертається до молодіжі, до учеників, остерігаючи їх від п’янства; здається, що й сама «азбука» була продуктом школи XVI – XVII в. Кілька разів стрічаємо афоризми, близькі до народних приповідок, частіше московських, рідше українських (нема царя в голові зам[ість] нема розуму, вода хоч кипить, а огонь гасить і т. і.). З язикових форм зазначу інтересний повноголос: терезвому, з якого через метатезу повстало наше тверезому.


Примітки

Вперше надруковано у вид.: ЗНТШ. – 1903. – Т. 53. – Кн. 3. – С. 29 – 30 (Бібл.)., за підп.: Іван Франко.

Подається за першодруком.

В. В. Попов. – Ймовірно, йдеться про російського вченого Володимира Васильовича Попова (1841 – ?), члена Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії у Москві.

Ундольський Вукол Михайлович (1815-1864) – російський бібліограф, збирач і дослідник пам’яток давньої літератури, автор книжки «Очерк славяно-русской библиографии (с дополн. А. Ф. Бычкова и Л. Викторова)» (1871).

…у Румянцівськім музеї в Москві… – Йдеться про музей, сформований на основі бібліотеки, великої колекції етнографічних та нумізматичних матеріалів, давніх рукописів, що їх зібрав російський державний діяч граф Микола Петрович Румянцев (1754 – 1826).

Заточник Данило – староруський письменник кінця XII – першої половини XIII ст., ймовірний автор «Моління Даниїла Заточника».

Андрій Франко

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 402 – 404.