Руський жіночий альманах
Іван Франко
Під такою назвою друкується і незабаром вийде у світ цікава книжка українською мовою. Це буде чималий том, обсягом 20 – 25 аркушів друку, складений вийнятково з оригінальних літературних і наукових праць жінок-українок. Книжка з’явиться завдяки старанням і коштам яскравого грона українських жінок, насамперед пані Наталі з Озаркевичів Кобринської і пані Олени Пчілки, української авторки (це псевдонім пані Ольги Косач, сестри відомого українського вченого і публіциста Михайла Драгоманова).
Цікавою є генеза цієї першої такого типу української книжки. Кілька літ тому в Станіславі за ініціативою і під керівництвом Наталі Кобринської виникло «Товариство руських женщин», метою якого була підтримка жіночого руху за допомогою літератури, а відтак, з одного боку, з’ясування сучасного становища і сучасної боротьби жінок, яка б велася руською мовою для руської публіки за допомогою лекцій і відповідних видань, а з іншого – усвідомлення жінок-русинок у цьому напрямку і виникнення з-поміж них руху, паралельного з рухом жінок в інших освічених суспільствах. Товариство спочатку збудило великий запал, віднайшло близько сотні членів, але невдовзі у ньому почалися непорозуміння. Далі люди доброї волі, але вузьких поглядів, почали підкопуватися під програму товариства, бажаючи повернути його діяльність на улюблену руську «бурсу», на доставляння спідничок і панчішок для бідних, – одним словом, бажаючи з товариства для освіти й духової праці зробити товариство філантропійне.
Доки пані Кобринська була головою товариства, їй удавалося, хоч і з труднощами, відвертати ці підкопи. Дотримуючись первісної програми, організація ухвалила видати «Альманах» і розіслала запрошення до письменниць-русинок про літературну працю. Твори почали надходити до рук тієї, яку товариство призначило редактором, тобто пані Кобринської, але тут трапилися події, що зробили неможливим її подальше перебування в товаристві.
У Станіславі утворено єпископський центр, єпископом настановлено о. Пелеша. Жіноче товариство, Бог знає з якої причини, вирішило неодмінно запобігти собі ласку нового владики і покласти край поголоскам, які бачили в товаристві щось радикальне і неприязне до церкви. Отож ухвалено на кошти членів придбати срібну тацю і від імені товариства подарувати її єпископові.
Довідавшись про цю ухвалу, що, напевне, не збігалася з програмою товариства, пані Кобринська і ще кілька вільніше мислячих жінок вийшли з організації, а пані Кобринська вирішила видати альманах сама. Щоправда, керівництво товариства змагалося з нею якийсь час, рекламуючи твори як такі, що надіслані для товариства, але коли самі авторки засвідчили, що довірили свої праці не комусь іншому, а саме Кобринській, замовкло остаточно. Тим часом пані Кобринська знайшла відчутну допомогу від Олени Пчілки, і старанням, а також коштом цих двох жінок прийде до вжитку книжка, що становитиме надзвичайно важливий і симпатичний вияв у духовому житті українських жінок.
У цьому альманасі, зміст якого ми мали можливість оглянути перед надрукуванням, буде представлено близько 15 жінок, що пишуть українською мовою, починаючи від тих, які мають уже відоме ім’я в українській літературі, – Ганна Барвінок (пані Куліш), Олена Пчілка, Наталя Кобринська, Уляна Кравченко, – і закінчуючи чисельним рядом авторок-початківців.
Особливо важливими є програмові статті пані Кобринської «Сучасний жіночий рух у Європі» та «Українські жінки в Галичині». Більше заслуговує на увагу друга стаття, і при нагоді не забаримося розповісти про неї, адже це перша праця, що детально аналізує розвиток і сучасне становище інтелігентної жінки в Галичині.
Наприкінці висловлюємо побажання, щоби цей перший провісник нового духового руху серед українських жінок знайшов найщирішу підтримку не лише української, а й польської громадськості і щоб ті молоді сили, які в ньому подають свої перші твори на суд суспільства, не знеохочувалися жодними суперечностями, а своєю працею робили найкращі послуги українському суспільству й українській літературі.
Примітки
Вперше надруковано польською мовою в журн. Ruch, 1887, Zesz. 6, s. 187 – 188, під назвою «Ruskie album kobiece», у рубриці «Ruch kobiecy», за підп.: Paula Z. Авторство: Возняк М. С. Велетень думки і праці. – С. 187,
Подається за першодруком у перекладі.
Кілька літ тому… виникло «Товариство руських женщин»… – Це товариство виникло 1884 р.
…знаходимо тут пані Ганну Барвінок… – Барвінок Ганна (справжнє прізвище – Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш; 1828 – 1911), українська письменниця; дружина П. Куліша.
Микола Легкий
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 190 – 192.