Aureli Urbański. Miatież

Іван Франко

1863. Nakładem drukarni Polskie]. Lwów, 1893

Де сльози і кров, там і пісня з’являється. Рік 1863, такий багатий на сльози і кров, рік героїчних зусиль, великих та тихих посвят, стількох розбитих від самого початку надій, давав крім усього багате жниво пісням; не перестає він і до цього часу давати їм матеріал і натхнення.

А. Урбанський мав багатьох попередників, але ми можемо сміливо сказати, що його книжечка вперше дає нам чітке уявлення про те, яку багату скарбницю поетичних мотивів містить у собі той рік. Потрібні були 30 років, величезна кількість нагромадженого мемуарного матеріалу, потрібне було заспокоєння, умиротворення збурених поразкою почуттів, те тихе смирення, яке дають затягнуті, хоч незагоєні рани, щоб така книжечка, як п. Урбанського, могла з’явитися.

З того, що приніс 1863 рік на пісенній ниві, вона є найдозрілішим і найкращим плодом і, без сумніву, найціннішим твором польської поезії, який з’явився в поточному році, представляючи в історії літератури одну з найкращих його характеристик. Бо ж рік 1863 – це рік спогадів, а книжка п. Урбанського деякі з них, може найболісніші, ставить перед очима нащадків у всій яскравості поетичного яснобачення.

П. Урбанський не дав нам епопеї «мятежа», не розповів історії кривавих змагань, інтриг, дипломатичних заходів, взаємної шарпанини угруповань, помилок; зрад окремих осіб, малодушності великих, хиткості вельможних, всього того, що заздалегідь робило безплідними всі жертви і боротьбу гарячих і відданих справі патріотів. Ці вищі сфери у повстанні, ширші його обрїї він залишив дослідникам або пізнішим співцям.

Його «Мятеж» являє собою ряд численних епізодів з історії повстання. Автор оспівує в них тільки один його бік, зате найпочесніший і найболючіший для спогадів – бік, який, однак, найбільш здатний піднести і зігріти дух: малі, але тихі посвячення і жертви окремих осіб, незначні, але не менш героїчні зусилля жменьок людей, епізоди, які так мало важать на терезах подій, коли вирішується доля народів, однак високі і могутні там, де важиться рівень морального почуття, сума щирого запалу, доброї віри і гарячих почуттів, присвячених певній справі. Отож з цього, для поезії найбільш вдячного, боку почуттів і запалу поглянув п. Урбанський на події «мятежа» 1863 р. і знайшов у них багато моментів, котрі цілком, без прикрас і творчих зусиль можна було перенести в царину поезії, перетопити у справжні поетичні брильянти.

Цих брильянтів ми перераховувати не будемо; їх багато у книзі п. Урбанського, і ми мусили б переказувати більшу частину її змісту. Зазначимо лише як речі першорядної вартості: «Шаротку», «Батька Коха», характеристику Муравйова-вішателя і картини Вільна під час його володарювання. Є в цих речах подиву гідні місця, прекрасні, з погляду точності і пластики. Чудовим є теж «Форпост», надзвичайно живо переданий епізод «Пан військовий комісар». Але навіщо перераховувати? Ми сподіваємося, що книжечка п. Урбанського потрапить в руки кожного поляка, і не маємо сумніву в тому, що кожен знайде в ній речі, які глибоко западають в серце.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою у літературному додатку до газети «Kurjer Lwowski» – «Tydzień», 1893, № 36, 4 вересня, під назвою: Aureli Urbański. Miatież, 1863. Nakładem drukarni polskiej, Lwów, 1893.

Подається за першодруком в українському перекладі.

Урбанський Аурелій (1844 – 1901) – польський письменник і перекладач. Творча діяльність А. Урбанського тісно пов’язана зі Львовом. У 70 – 90-х роках XIX ст. його драматичні твори займали помітне місце в репертуарі польського театру у Львові.

Муравйов-вішатель – Муравйов Михайло Миколайович (1796 – 1866), державний діяч царської Росії, генерал. Виступав проти скасування кріпосництва. Відзначився жорстоким придушенням польських визвольних повстань 1830 – 1831 і 1863 – 1864 рр.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 83 – 84.