Галицько-руська бібліографія

Іван Франко

Галицько-руської бібліографії, яку видає п. Іван Левицький, вийшов, власне, 22 випуск, що відзначається усіма позитивними рисами попередніх випусків і містить більшу частину списку публікацій за 1880 р. (В – Т). Останні роки, які лишилося опрацювати авторові (до 1886 р.), займуть ще 8 – 10 випусків.

Галицько-руської бібліографії, яку видає п. Іван Левицький, з’явився 24 випуск, обсягом півтретя аркушів, що містить закінчення списку публікацій з 1881 р. більшу частину року 1882 (до літери О). На обкладинці автор запевняє, що одразу по закінченні цієї праці розпочне видання нового твору «Прикарпатська Русь у XIX ст. в життєписах і портретах її діячів» (1801 – 1890). Цей твір опиратиметься переважно на автобіографіях і джерелах, почерпнутих із архівів. Про подібну працю варто було б подумати і полякам.

Галицько-руської бібліографії, яку видає п. Ів. Ом. Левицький, вийшов 25 випуск, який містить закінчення списку руських публікацій за 1883 р. До цього часу нараховано в цій бібліографії загалом 2559 позицій. У найновішому 3-аркушному випуску найціннішим є, як звичайно, систематично укладені списки змісту періодичних видань («Пролом», «Слово», «Світ», «Шкільна часопись», «Батьківщина», «Господар і промишленник», «Діло»).

Галицько-руської бібліографії, яку видає п. Ів. Ом, Левицький, вийшов з друку XXVI випуск, що завершує перелік публікацій з 1883 р. Ми вже неодноразово писали про це корисне видання, згадуючи позитивні риси його методу. Тут додамо, що авторові залишається для виконання всього плану твору лише три роки: 1884,1885 і 1886, а також покажчики до другого тому і можливі доповнення до двох томів. Перелік усіх руських публікацій, описаних до цього часу, становить 2691 позицію; до кінця 1886 р. досягне вона напевне 3000. Це, без сумніву, скромний письменницький доробок у порівнянні, наприклад, із польським письменством, але, як би там не було, на малий фрагмент руського народу, що мешкає в Австрії, як на людність бідну, мало розвинуту суспільно, що складається з 80 відсотків неписьменних, ця праця є цілком показна. Дана бібліографія разом із статистикою про зріст і стан освіти у нас приводить до дуже цікавої думки про значення літератур провінційних, сказати б закуткових (бо такою у переважній більшості є література руська) для зросту цивілізації. Може, після завершення твору п. Левицького знайдемо спосіб поговорити про це детальніше.

Галицько-руської бібліографії, яку видає п. Ів. Левицький, вийшов, власне, випуск 27, що містить список видань 1884 року (літери В – Рі). Автор обіцяє цього року закінчити працю, тобто довести її до 1886 р. Самого переліку публікацій буде ще 3 – 4 випуски, але стільки ж займе загальний покажчик.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurjer Lwowski, 1892, № 86, 26 березня, s. 3; № 177, 26 червня, s. 5 – 6; № 219, 7 серпня, s. 5; № 224, 1 вересня, s. 4, за підп.: Iw. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

…автор запевняє, що одразу по закінченні цієї праці розпочне видання нового твору «Прикарпатська Русь у XIX віці в біографіях і портретах її діячів (1801 – 1890)». – У світ вийшло лише 4 випуски цієї праці (до літери Б).

«Пролом» – газета москвофільського спрямування, виходила двічі на тиждень у Львові впродовж 1880 – 1882.

«Шкільна часопись» – науково-педагогічна газета, виходила у Львові впродовж 1880 – 1888 рр. за редакцією Г. Врецьони.

«Господар і промишленик» – економічна газета, виходила двічі на тиждень у Станіславові (1879 – 1882) та Львові (1883 – 1887), Редакторами були А. Ничай, А, Глодзінський, В. Нагірний.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 330 – 331.