«Тато на заручинах» Г. Цеглинського

Іван Франко

Вистава, влаштована у вівторок для вшанування і на користь заслуженого артиста української сцени п. Стечинського у зв’язку з 25-ю річницею його артистичної діяльності, належить до найбільш вдалих у представленому циклі. Публіки було значно більше, ніж на попередніх виставах.

Було показано одноактовий твір Цеглинського «Тато на заручинах» – п’єсу надзвичайно слабку й карикатурну, яка до того ж не давала п. Стечинському змоги проявити себе як актора. Натомість спів п. Карпинського, тенора, який щойно вперше виступив перед львівською публікою, справив приємне враження. П[ан] Карпинський має голос чистий, дзвінкий і дуже милий; техніки співу оцінювати я не буду. Він виступив два рази: раз проспівав арію з «Страшного двору» Монюшка, другий раз з панею Клішевською виконав дует з опери Лисенка «Різдвяна ніч».

Після постановки п’єси від імені українських артистів п. Стечинського привітав п. Янович, вручивши йому гарний альбом з фотографіями акторів, а голова «Руської бесіди» д-р Савчак вручив йому від цього товариства срібний вінок. Виставу розпочав і закінчив хор «Бояна», проспівавши на початку композицію Лисенка «Іван Гус», а вкінці пісню Матюка «Під осінь». Наскільки перша композиція прекрасна, настільки хор виконав її слабо, тобто правильно, але без натхнення і сили, якої вимагає виконання усіх композицій українського майстра. Композиція о. Матюка нагадує церковну пісню та й то в старому стилі, подібну до похоронної мелодії, без будь-якого національного характеру. Виконано її добре.

У суботу український театр на користь нещодавно заснованого і протегованого «новоерівцями» студентського товариства «Ватра» поставить оперетку Лисенка «Чорноморці» в новій музичній обробці п. Фалля. Поміж діями п. Мельницький виконає арії з «Страшного двору» і з «Гальки» Монюшка, а п. Яричевський продекламує «» Шевченка.

Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», 1892, № 85, 25 березня, с. 5, без підпису.

Подається за першодруком в українському перекладі.

Цеглинський Григорій Іванович (1853 – 1912) – український письменник, критик і громадський діяч, один з лідерів «народовського» табору.

Монюшко Станіслав (1819 – 1872) – видатний польський композитор, один з основоположників польської класичної музики.

Яричевський Сильвестр Гнатович (1871 – 1918) – український письменник, автор збірок реалістичних оповідань, поезій та драм, поем на історичні теми. Виступав як перекладач німецьких, російських та інших слов’янських поетів.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 28, с. 256.