4. Жіноча гімназія

Іван Франко

Коли я вже торкнувся школи, не можу замовчати однієї речі, якою я дуже зацікавився, їдучи до Праги. Маю на увазі першу жіночу гімназію, яка була відкрита завдяки заходам жіночого товариства «Мінерва», – гімназія, у якій цього року вперше відбулися урочисті екзамени на атестат зрілості. На жаль, на виставці я не знайшов жодного сліду діяльності цього закладу, яким чехи випередили, можна сказати, усі європейські народи, бо гімназії і середні школи взагалі якось лишилися поза увагою сьогоднішньої виставки. Дякуючи, однак, директорові цього закладу проф. Фр. Прусіку, відомому чеському філологові, я одержав статут «Мінерви», декілька звітів нової жіночої гімназії і на основі цього матеріалу, за який висловлюю прилюдно подяку шановному директорові, подаю деякі відомості про цей заклад.

Вважаю, що справа ця тим більше цікава, що і в нас уже кілька років жваво обговорюється питання про створення подібної гімназії, але, на жаль, у нас воно й досі не вийшло із сфери проектів або, в кращому разі, петицій до різних представницьких інстанцій.

Товариство «Мінерва», мета якого дати загальну освіту жінкам, утворилося на початку 1890 р. (статут затверджено 16 червня цього ж року). Мету товариства визначає § 1 статуту: дати дівчатам, які виявлять відповідну підготовку, вищу освіту, а точніше, підготувати їх до навчання в університеті. Це не перше товариство такого роду в центральній Європі, хоч воно перше в Австрії. 1888 р. створено аналогічне німецьке товариство у Веймарі під назвою Verein für Frauenbildungsreform. Чеське товариство, однак, було першим, яке від дискусій і петицій перейшло до дії, бо зразу ж після його створення ініціатор товариства відома чеська поетеса Елішка Красногорська звернулася до п. Франтішка Прусіка з проханням розробити план навчання у майбутній жіночій гімназії.

Пан Прусік із запалом узявся до діла. Поклавши за основу те, що жіноча гімназія має доповнити освіту, яку одержують дівчата у вищих жіночих школах й інших аналогічних закладах, проф. Прусік первісно розподілив увесь курс навчання в гімназії на 5 років, а саме 1-й рік – підготовчий клас, у якому шкільна підготовка, здобута ученицями в інших закладах, мусить бути доповнена уроками латинської і грецької мов, а також фізики з тим, щоб сума знань відповідала знанням хлопців, які закінчили нижчу гімназію. Однак після року випробування, яке, щоправда, пройшло успішно, але потребувало чималих зусиль (щотижня було 12 годин латинської мови, 6 годин грецької, та, незважаючи на те, всього, що треба було, не пророблено), підготовчий курс було розділено на два роки. Усіх класів є 4, що відповідають чотирьом класам вищої чоловічої гімназії.

План навчання було затверджено шкільною крайовою радою. У вересні 1890 р. почали записувати до підготовчого класу. Було прийнято 53 учениці, з яких майже всі провчилися рік і з яких після першого півріччя 33 одержали свідоцтва з відзнакою, тільки одна через брак здібностей вибула у другому півріччі, так що остаточно в наступному році перший клас розпочав гарний загін – 51 добре підготовлена учениця. За національністю всі були чешки, 21 родом з Праги, 27 з провінції, 2 з Моравії і 1 з нижньої Австрії. Більша половина дівчат походила з середньої верстви – це доньки чиновників, учителів, протестантських священиків і т. п. (всього 30); доньок селян було З, ремісників і промисловців – 9, купців – 2, робітників і прислуги – 7. Щодо віку, – переважній частині дівчат виповнилося 14 – 16 років; тільки дві були молодші (по 13 років), а 9 старших (одній 20, трьом по 19, п’ятьом по 18 років).

Крім початків грецької і латинської мов, учили чеську мову (3 год. щотижня), релігію (1 год.), історію і географію (по 2 год)., фізику (1 год.), німецьку мову (необов’язково, але її відвідувало 46 учениць, на тиждень З год.), педагогіки, співу і фізкультури (по 1 год). В обох півріччях підготовчого класу всі учениці дістали за поведінку відмінну оцінку, 22 учениці встигало добре, 27 нижче за добре, а 2 посередньо. Під керівництвом директора, класного керівника, класної дами та інших вчителів учениці мали протягом року 4 екскурсії, а саме – дві з навчальною метою (на ювілейну виставку і до празького музею), а дві розважального характеру на околиці Праги. Слід також відзначити, що з самого початку навчання відбувалося в одну зміну – від восьмої до пів на другу взимку і від сьомої до пів на першу влітку, причому після другого уроку – перерва становила 10 хв., після третього – 15 хв., а після четвертого – 30 хв. Такий порядок схвалено вчителями і батьками.

Одне з найцікавіших питань як педагогічної, так і суспільної точки зору: скільки учениць, що так гарно і з таким запалом розпочали і закінчили підготовчий клас, пройшли курс дальших чотирьох років навчання і витримали випробування екзаменів на атестат зрілості? Останній звіт, складений цього року, дає нам такі відомості: з 51 дівчини, що закінчили перший підготовчий клас, дійшло до випускних екзаменів наприкінці 1895 навчального року тільки 18; найстаршій з них було 23 роки, наймолодшій 18. Одна із випускниць була донькою селянина, одна робітника, одна ремісника, одна промисловця, решта (14) – доньками службовців, учителів, лікарів і т. п.

Пильнішої уваги заслуговує звіт про перші іспити на атестат зрілості в цій гімназії. З 18 учениць, які успішно закінчили четвертий клас (в тому числі 6 з відзнакою), приступило до випускних іспитів 16, з відзнакою склало 3, на добре склало 7, відпало 2, 4 дозволено складати іспит після канікул з однієї дисципліни. Результат цей можна вважати блискучим, оскільки дівчатам довелось подолати більші труднощі, ніж хлопцям, а саме: 1) за 5 років гони мусили оволодіти навчальним матеріалом, на який хлопці витрачають 8 років, 2) жіноча гімназія досі не має права публічної гімназії, і тому під час випускних екзаменів їх питали з інших предметів (релігії, натуральної історії, початкового курсу філософії), яких не питають під час випускних екзаменів в публічних гімназіях, 3) в публічних гімназіях відмінників звільняють від питань з деяких дисциплін, чого не було тут, нарешті, 4) приймати випускні екзамени в жіночій гімназії доручено вчителям інших закладів, тобто таким, яких учениці не знали, а отже, не могли пристосуватись до їх методу опитування і вимог.

Примітки

«Короледворський рукопис». – Йдеться про «Краледвірський рукопис» – збірку поезій, підроблених під стародавні чеські пам’ятки філологами В. Ганкою та Й. Ліндою. Опублікована 1819 р.

Коменський Ян Амос (1592 – 1670) – чеський педагог-гуманіст, засновник нової прогресивної педагогічної системи.

Швабах – одна із різновидностей готичного шрифту.

Прусік Франтішек Ксаверій (1845 – 1905) – чеський філолог, педагог.

Красногорська Елішка (1847 – 1926) – поетеса, громадський і педагогічний діяч.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 46, ч. 2, с. 238 – 241.