9. «Три неділі вже кум у арешті сидів…»
Іван Франко
Три неділі вже кум у арешті сидів,
А селом якийсь шум, наче рій той, гудів.
Ось Пазюк молодий у попа, неборак,
Кладе п’ятку на стіл і говорить ось так:
«Єгомостику, горе на мене найшло!
«Ти вкрав тата сотки! – так гуде все село. –
Бідний кум через тебе в арешті терлить».
Єгомостику, радьте, що маю робить?»
Піп плечима стиснув: «То, небоже, біда!»
А Пазюк молодий хитро так повіда:
«У неділю на хрест і на слово святе
Перед всіми людьми я присягну на те,
Що татуньових грошей не маю».
«Добре, сину! Присягу тобі проведу.
Та гляди, щоб не впав ти в велику біду!
Бо присяга страшна! Лиш одну мені річ
Відповідж: чи ти взяв тії гроші в ту ніч?
Як на сповіді, правди жадаю».
«Як на сповіді! Отче… Та взяв чи не взяв,
А бігме, що нерушані вчора віддав.
І присягну, най встиду між хлопством не маю».
Примітки
Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 120 – 135.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 250 – 251.