Тріолет

Іван Франко

І ти лукавила зо мною!

Ах, ангельські слова твої

Були лиш облиском брехні!

І ти лукавила зо мною!

І нетямущому мені

Затрули серце гризотою

Ті ангельські слова твої…

І ти лукавила зо мною!

Неначе правдою самою,

Неначе золотом, в огні

Без скази чищеним, – ох, ні,

Неначе правдою самою,

Так в добрі і нещасні дні

Я величався все тобою!

Мов злотом, чищеним в огні,

Неначе правдою самою.

Та під пліною золотою

Ховались скази мідяні,

І цвіт, розцвілий навесні,

Під пишнотою золотою

Крив черв’яка! Ох, чи не в сні

Любились щиро ми з тобою?

І серце бідне рвесь у мні,

Що ти злукавила зо мною!..

1880

Примітки

Тріолет, «Я не лукавила з тобою…», «І ти підеш убитою дорогов…», «Я буду жити, бо я хочу жити!..». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 6, с. 103 (цикл «Картка любові», дата – 1880). Збереглися два останні рядки автографа першої поезії і повні чистові редакції всіх інших віршів (№ 228, с. 11–13). Автографи не датовані.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 86.