«Від того дня вже другий рік пройшов…»

Іван Франко

Від того дня вже другий рік пройшов.

У чистім полі знов лежу я в горі,

Гляджу на небо ясне… Надо мнов

Знов плавле яструб в лазуровім морі.

Обколесив, тепер шибнув стрілов…

Отак і я простір думками порю,

Та темно в нім, навіки мглов густов

Закрила доля мою ясну зорю.

Так темно, зимно! Наче серце стине,

І думка в мізку, мов пилина, гине,

І ворухнуть не можу я рукою,

Коли спімну, що ні одно гаряче

Дівоче серце не зітхне, не сплаче

І не затужить нищечком за мною.

10 мая 1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 77–78.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 85 – 86.